Завдання на 5 мільярдів: На що погодилася Україна заради співпраці з МВФ

Допомога МВФ – це як кров для організму людини. Таку думку висловив президент України Володимир Зеленський напередодні досягнення домовленості з Фондом. Тепер країна отримала перше “фінансове переливання”, а ми розповідаємо, що Україна має зробити натомість

Виконавча рада МВФ кілька днів тому затвердила 18-місячну програму stand-by для України. Загальний розмір програми – близько 5 мільярдів доларів. Перший транш буде в розмірі 2,1 млрд доларів, він вже надійшов до України.

Інші кошти буде розділено на 4 етапи перегляду програми:

– 1 вересня 2020 року.

– 1 грудня 2020 року.

– 15 травня 2021 року.

– 15 жовтня 2021 року.

Під кожну з цих дат, згідно із програмою stand-by, Україна має виконати певні умови. Детально зараз зупинятися на тому, що взагалі таке stand-by, не будемо. Ми про це докладно писали раніше, прочитати можна тут.

Зараз же зупинимося на тому, що конкретно має зробити Україна заради цих грошей. На щастя, меморандум із МВФ, опублікування якого давно чекали, нарешті опубліковано Мінфіном.

Для початку загальна диспозиція.

На що спрямовано програму МВФ?

У Фонді заявили, що програма має допомогти Українівпоратися з проблемами пандемії Covid-19 шляхом забезпечення платіжного балансу та бюджетної підтримки, зберігаючи при цьому досягнення і просуваючи невеликий набір ключових структурних реформ“.

Іншими словами, завдання: впоратися з економічними проблемами через коронавірус, провести реформи. Про які Україна і домовилася з МВФ.

Що має зробити Україна заради траншу?

Є кілька пунктів, щодо яких уже не раз говорилося раніше. І це стало частиною програми.

Пункт 1

Так званий “антиколомойський закон”, тобто заборона повернення націоналізованих банків колишнім власникам.

Він, як відомо, вже проголосований і підписаний Зеленським. Зараз оскаржується в Конституційному суді.

Пункт 2

Закон про ринок землі. Його теж було ухвалено, ще на початку березня. Щоправда, зараз цей закон теж оскаржується в Конституційному суді.

Але це, власне, не всі умови

Важлива частина меморандуму з МВФ – це регулювання діяльності Фонду щодо боротьби із коронавірусом. Україна погодилася на низку умов, зокрема на повну прозорість та аудит витрат на боротьбу із Covid-19.

Реформу охорони здоров’я буде продовжено. Принаймні Україна взяла на себе таке зобов’язання.

У 2020 році це планується зробити “шляхом поширення нового режиму фінансування на ланки вторинної і спеціалізованої допомоги“.

Реформу освіти буде прискорено. Зокрема, буде проведено “оптимізацію кількості установ початкової та середньої освіти”. Простіше кажучи, кількість шкіл зменшать.

Також Україна пообіцяла “трансформувати систему фінансування університетів і прив’язати зарплату до результатів“.

Пенсійну реформу теж обіцяють продовжити.

Зокрема, Україна обіцяє утриматися:

– Від запровадження нових спецпенсій і пільг.

– Подальшого дискреційного збільшення виплат.

– Ухвалення змін, які б призвели до зниження ефективного віку виходу на пенсію.

Також у меморандумі згадується “створення необхідних передумов для впровадження добре регульованих приватних накопичувальних пенсійних систем”.

Верховенство права буде посилено. Зокрема, Україна обіцяє, що процес добору суддів та дисциплінарних механізмів буде відбуватися “особами з високим рівнем компетентності, довіри і доброчесності“.

Тарифи

Тарифи на газ з 1 липня стають ринковими. Компанії-постачальники тепла зможуть кілька разів на рік переглядати тарифи, щоб відповідати ринку.

Тобто найближчим часом варто очікувати підвищення тарифів на газ і на опалення.

Приватизацію буде продовжено. Зокрема, до кінця грудня 2020 року буде оголошено тендери на продаж ЯК МІНІМУМ двох великих державних підприємств, у залежності від ринку.

Ще приблизно три підприємства буде виставлено на продаж до кінця червня 2021 року.

Також

Україна обіцяє уникати дій, які можна розцінити як тиск на Нацбанк, і підкреслює необхідність збереження його незалежності.

Також Україна “буде дотримуватися процедур призначення керівника НАБУ і збереження обмежених і серйозних причин для його звільнення”.

Тобто, схоже, питання звільнення Артема Ситника з посади голови НАБУ знято з порядку денного.

Ба більше, повноваження НАБУ збираються посилити “шляхом використання широкого діапазону засобів і технік проведення розслідувань”.

Йдеться про “проведення операцій під прикриттям, зняття інформації з каналів спілкування, доступ до комп’ютерних систем і систем контрольованої доставки”.

Заради чого це все?

У Листі про наміри Україна зазначила, що програма МВФ потрібна, щоб:

– Покрити термінові потреби платіжного балансу.

– Покрити бюджетні потреби, спрямовані на реагування на непередбачувані кризові ситуації.

А ще це допоможе мобілізувати міжнародну фінансову підтримку, “особливо з боку ЄС та Світового банку”.

Частково це вже почало справджуватися. Кілька днів тому ЄС виділив Україні 500 млн євро макрофінансової допомоги.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *