Цьому святу вже багато років. І багато хто досі сприймає його як просто ще один державний вихідний. Забуваючи при цьому, що значення його набагато ширше. Про це і розповімо детальніше
День Конституції в Україні відзначається щорічно 28 червня. Він не святкується помпезно, цього дня не влаштовують салюти, масштабні святкування або паради (що, втім, у будь-якому випадку зараз було б проблематично через Covid-19).
Попри це, саме свято має повне право вважатися одним з найважливіших в країні. І одним з найбільш недооцінених.
Справа в Конституції. І в тому значенні, яке вона має для країни. Особливо якщо виконується.
Що таке Конституція?
Здавалося б, цілком звичайне й просте запитання. Але складнощі воно все ж, буває, викликає. Тож не зайвим буде ще раз проговорити основні тези.
Конституція України – вищий нормативний правовий акт України.
Якщо говорити про загальні поняття, то Конституція – це:
Основний закон держави, особливий нормативний правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Конституція визначає основи політичної, правової та економічної систем держави. Це установчий документ держави, в якому викладено основні цілі його створення.
Юридичне визначення: нормативний правовий акт вищої юридичної сили держави (або державно-територіальної співдружності в міждержавних об’єднаннях), що закріплює основи політичної, економічної і правової системи даної держави або співдружності, основи правового статусу держави і особистості, їх права і обов’язки.
Тобто
Простіше кажучи, це основний закон держави, у якому прописано основні правила, за якими мають:
А) Функціонувати держава;
Б) Жити його жителі.
Як і коли було ухвалено Конституцію України
Спочатку був Конституційний договір.
Його 8 червня 1995 року підписали президент України Леонід Кучма і голова Верховної Ради Олександр Мороз.
Він складався з 61 статті і діяв до ухвалення Конституції.
Чинну Конституцію України було ухвалено 28 червня 1996 року на п’ятій сесії Верховної ради України II скликання.
Закон України № 254/96-ВР, який ратифікував нову Конституцію і анулює попередні Конституцію УРСР та Конституційний договір, офіційно підписали трохи раніше, в середині червня 1996 року.
Конституційна ніч
Таке формулювання ви, швидше за все, чули досить часто. Конституційна ніч – це якраз ніч з 27 на 28 червня, коли Верховна Рада ухвалила Конституцію.
Над основним документом країни тоді йшла робота протягом 23 годин. У підсумку за Конституцію проголосували 315 депутатів.
Цікаво
День Конституції – єдине державне свято, прописане в Конституції.
Напередодні свята
Як зазвичай, проходять різні тематичні опитування. Одне з таких опитувань, як повідомляє “Інтерфакс-Україна”, показало, що тільки 15% українських громадян добре знають Конституцію.
При цьому, 81,6% опитаних вважають, що Конституцію треба знати обов’язково.
І тут є сенс нагадати навіщо. Хоча б тому, що в Конституції записано основні права кожного українця.
Які права українців записано в Конституції?
Є кілька категорій.
Особисті права:
право на вільний розвиток своєї особистості (ст. 23);
невід’ємне право на життя (ст. 27);
право на повагу до людської гідності (ст. 28);
право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29);
право на недоторканність житла (ст. 30);
право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31);
право на невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32);
право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання (ст. 33);
право на свободу думки і слова (ст. 34);
право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35).
Політичні:
право на об’єднання у політичні партії та громадські організації (ст. 36);
право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними в органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст. 38);
право на мирні збори, мітинги (ст. 39);
право на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб (ст. 40).
Економічні, соціальні і культурні:
право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41);
право на підприємницьку діяльність (ст. 42);
право на працю (ст. 43);
право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів (ст. 44);
право на відпочинок (ст. 45);
право на соціальний захист (ст. 46);
право на житло (ст. 47);
право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї (ст. 48);
право на охорону здоров’я (ст. 49);
право на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50);
право, зумовлене гарантуванням вільної згоди на шлюб, а також охороною материнства, батьківства, дитинства і сім’ї (ст. 51, 52);
право на освіту (ст. 53);
право на свободу творчості та на результати інтелектуальної діяльності (ст. 54).
Юридичні гарантії:
право на судовий захист громадянином своїх прав і свобод, а також право звертатися по захист своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а “після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод у відповідні міжнародні судові установи або у відповідні органи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна” (ст. 55);
право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади і тих чи інших посадових і службових осіб (ст. 56);
право на правову допомогу (ст. 59);
право не виконувати явно злочинні накази або розпорядження (ст. 60);
презумпція невинності (ст. 62);
право відмови від показань або пояснень щодо себе чи близьких родичів (ст. 63).
