Нещодавно ватажок “ДНР” Денис Пушилін звинуватив українських військових у спорудженні укріплень у Шумах. Що це за укріплення та як відповів на ці звинувачення офіційний Київ, читайте далі
Ситуація на Донбасі протягом останніх днів загострилася, перемир’я порушене, а у зведеннях Міноборони повідомляє про обстріли з боку бойовиків та поранених і загиблих українських військових. Це все відбувається на фоні повідомлень про селище Шуми у Донецькій області. Що це за селище, як почався конфлікт і в чому його суть – розповідаємо.
Чому образилась “ДНР”?
5 вересня ватажок бойовиків “ДНР” Денис Пушилін заявив, що українські війська порушили домовленості про перемир’я, створивши нові укріплення біля селища Шуми в Донецькій області (неподалік Горлівки).
Що це за укріплення? В обвинуваченні йшлося, що “ЗСУ копають нові траншеї біля Шумів”.
Пушилін навіть висунув ультиматум і пригрозив застосуванням зброї: якщо траншеї не приберуть, то бойовики вранці 7 вересня мали обстріляти вказані позиції в Шумах.
Він закликав до 8:00 понеділка відвести увесь особовий склад українських частин із зазначеного району.
Чи були траншеї?
Спостерігачі ОБСЄ опублікували звіт за 5 вересня, в якому прямо сказано, що нових траншей українські військові не копали. Ось цитата:
“За період із 21 грудня 2019 року до 2 вересня 2020 року в районі населеного пункту Шуми (підконтрольний уряду, 41 км на північ від Донецька) виявлено 25-метрове продовження траншеї на наявних позиціях Збройних сил України (видно на знімках ще до 5 липня 2020 року). Починаючи з 5 липня не було зафіксовано змін у цьому районі“, – заявили спостерігачі.
Що відповіла Україна?
Після погроз Дениса Пушиліна йому відповів командувач ООС генерал-лейтенант Володимир Кравченко і пообіцяв обстріляти “ДНР” у відповідь “всіма наявними силами та засобами”, якщо обстріл у понеділок відбудеться.
За словами Кравченка, він разом з керівником української сторони СЦКК здійснив перевірку фактів, викладених у заяві Пушиліна, і заявив, що вони не відповідають дійсності, є провокацією та мають політичну складову.
Кравченко заявив, що справжня мета ультиматуму – зрив домовленостей, які були досягнуті 22 липня 2020 року Тристоронньою контактною групою про додаткові заходи з дотримання повного і всеосяжного режиму припинення вогню.
Потім українська сторона скликала засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ). На ньому домовилися провести спільну інспекцію в районі населеного пункту Шуми.
У ній мали взяти участь представники координатора від ОБСЄ. Українська сторона забезпечить питання логістики та гарантії безпеки всім учасникам інспекції.
Згодом Офіс президента опублікував пояснення того, що таке “спільна інспекція” українських позицій на Донбасі. Юридично інспекцію проводять не сторони воєнного конфлікту, а посередник – ОБСЄ – у супроводі представників сторін.
“Якщо хтось не довіряє ОБСЄ, нехай побачить правду на власні очі”, – зазначили в ОП.
Однак це рішення також розкритикували, зокрема представник Донецька у ТКГ Денис Казанський назвав рішення дивним через інспекцію українських позицій представниками противника. Про це він написав у Facebook.
“Наша сторона чомусь погодилася провести спільне інспектування наших позицій в районі села Шуми з представниками російських бойовиків”, – заявив Казанський.
Казанський каже, що не було б причин для занепокоєння, якби це було обопільним і українська сторона теж могла б провести перевірку позицій противника. З боку командування ЗСУ звучали заяви про те, що бойовики “будують нові укріплення і бліндажі” і було б логічним проінспектувати разом з ОБСЄ і ці позиції.
Загострення на Донбасі
Розглянемо, як суперечка вплинула на ситуацію на фронті:
22 липня ТКГ домовилася про повне припинення вогню на Донбасі з 27 липня.
Заява Пушиліна пролунала 5 вересня – і загострення почалося вже наступного дня. Так, 6 вересня на Донбасі прицільно обстріляли позиції ООС. Унаслідок обстрілу поранення отримав один український воїн. На іншій ділянці фронту противник відкрив прицільний вогонь зі стрілецької зброї по наших захисниках неподалік Причепилівки, що на Луганщині. Внаслідок обстрілу один український військовослужбовець загинув.
Також українській військові повідомляли, що противник почав проводити фортифікаційні роботи і споруджувати нові позиції.
Українські війська були приведені у режим повної бойової готовності. 7 вересня у ЗСУ готувалися до обіцяної атаки бойовиків на селище Шуми, але її так і не було.
