Росіє, де твої А-50?

А-50 армії РФ

Як відшептали. 

Для нас це відчутна підмога — простіше працювати з кабрування, застосовувати JDAM, здійснювати санітарну евакуацію повітрям. 

Та й головне — безперешкодно працювати по Криму. І дронами, і, якщо знадобиться, європейськими крилатими ракетами. 

Простіше підійти до рубежів пуску на гранично малій висоті, менше шансів потрапити в засідку ППО, яке отримує дані з А-50 або ж під чергові винищувачі. 

Уся краса знищення А-50У навіть не в його ціні — 350 млн доларів, а в тому, що їх більше не виготовляють. 

Тільки канібалізм і підтримка в робочому стані за рахунок того, що ще кілька на вічному чергуванні. Ще електроніку частково перешивають з аналогової на цифрову, ставлять зв’язок, ліплять монітори. 

Але 20 тонн комплексу «Джміль» і трикоординатна РЛС — просто із СРСР, сутінкові технології дідів.

Знавці, увага запитання: куди вони поділися, російські літаки далекої радіолокаційної розвідки. Чому не працюють? Адже у строю ще п’ять-сім машин.

ППО України і чорні дні російських ПКС

А-50 відстрілюється тепловими пастками

Бояться чергового дружнього вогню, за який рвуть фуфайку російські пропагандисти? Адже цілком нормально (ні, це неможливо, табличка «сарказм») на висоті, що візуально визначається телефоном з камери, працювати по 50-метровому борту, який багато годин передають від одного диспетчера до іншого.

Вийшло раз, вийшло другий, а там і звичка.

Намагаються зрозуміти, чому літак відстрілював теплові пастки, як новорічна ялинка, якщо всі далекобійні ракети на цій планеті вимагають підсвічування радаром наведення? 

Можна розсипати хибні теплові цілі у промислових масштабах, ось тільки зірвати захоплення цілі з літака завбільшки з п’ятиповерховий будинок так не вдасться.

Якщо це стріляли ми через лінію фронту, то ніякі пастки його не врятували б. 

«Спершу спалах, потім вибухи»: ГУР перехопило розмову окупантів, які підтвердили збиття російського літака А-50

Розкладають овечі тельбухи, кидають руни, ліплять півнів із гною, щоб зрозуміти, чим збили?

Уже спостерігали версії, що це безпілотник, який випускає ракету «повітря — повітря» з інфрачервоною головкою, і якісь там морські плоти, які несуть одну ракету, а та може захопити ціль на кінцевому етапі траєкторії без підсвічування.

Не знаю, як там уже їх транспортують — «магурами» чи суховантажами? 

Незабаром, відчуваю, підуть екзотичні варіанти — диверсанти з ПЗРК і куплені українцями розрахунки російської ППО. 

Страх, він такий, очі у нього великі.

уламок збитого А-50

Літак збили за 207 км від лінії зіткнення. Є комплекси, які працюють на такій відстані. І це не переробки PAC-2, ніхто за два роки таких речей не робить.

Тим паче, дедалі більше комплекси на Заході замінюють авіацією, а ПРО має надійно перехопити балістику в куполі на 40 км.

Ми й так влаштували «птахопад» — учора знову доліталися два Су-34. Не варто плодити сутності й вигадувати «патріоти», які працюють до узбережжя Краснодарського краю.

Усі застановилися, що FrankenSAM, західні ракети до радянських комплексів.

А якщо старі рідиннопаливні радянські ракети (5В28) і пускові, але західний радар? 

А якщо старі ракети зі зберігання країн колишнього Варшавського договору й радянська РЛС, але від іншого комплексу? 

Загалом росіяни, звісно, щосили натягуватимуть дружній вогонь — хоча ті їхні пуски, що потрапили на камеру, пішли на висоту, а ракети до С-200, якщо їм вистачає енергетики, якраз атакують зверху.

Пуск ЗРК С-200

Британські ракети для нашої ППО. Українські також можуть бути

Можливо, намагалися збити наш засіб доставки. Невдало, судячи з результатів. 

Він, до речі, буквально розриває літак, бо 220 кг бойової частини — це страшна річ, на рахунку якої декілька збитих бортів (включно з ізраїльським F-16 і російським Іл-20).

Але з тактикою московських пропагандистів очевидно — якщо це випадок, а не системна можливість збивати такі цілі, то літати безпечно.

Проведуть навчання, натренують диспетчерів, зв’язок з пусковими, попрацюють над «свій — чужий», доведуть до особового складу помилки.

А от якщо Україна збудувала систему, що дозволяє збивати борти за 250 км і помилки тут ні до чого, то літати — це лотерея. Дуже неприємна з огляду на збитий транспортник і вже другий ДРЛО.

Момент падіння останнього збитого А-50 на землю

Гарно повоювали, на всі гроші. 

Дві льотні зміни і дві зміни операторів, нехай навіть неповні, комплексу «Джміль» — три десятки висококваліфікованого персоналу.

Екіпаж літака ретранслятора, летючий командний пункт. 

Виплати, похорони, доставка тіл.

Техніка на 800 млн доларів. Якої більше не виробляють — штучний товар, залишки високорозвиненої цивілізації. 

Параліч управління у Причорномор’ї та Приазов’ї — зонах, де росіянам потрібно спостерігати за поромними переправами й маршрутами ВДК до Криму. 

Удар по моралі — друга втрата летючого радара, черговий ляпас для «другої армії світу». Котра наступає по трупах зеків і червоних штрафних батальйонів, де вцілілих нагороджують переведенням у стройові штурмовики.

Що ж, підготовка до передачі F-16 іде добре і це не остання жирна здобич.

Останній виліт розвідувального літака А-50

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *