Росія та її сателіти блокують застосування концепції ООН про захист прав людини – український дипломат

Росія та її 12 сателітів проголосували проти подальшого розгляду на 75-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй пункту “Обов’язок захищати”, що передбачає нові форми реакції міжнародної спільноти на злочини проти людяності і порушення прав людини. Про це 19 вересня написав у Facebook постійний представник України в ООН Сергій Кислиця.

Пункт, який серед інших делегацій на минулорічній сесії Генасамблеї внесла Україна, було рекомендовано для розгляду на нинішній сесії. Однак делегація Сирії заблокувала його.

“Одна з головних проксі Росії в Генасамблеї. Ця країна часто вживається російськими дипломатами, які роблять вигляд у Генасамблеї, що це, власне, не їхня ініціатива, але вони готові підтримати. Матриця “настамнет”, – зазначив Кислиця.

Також за блокування розгляду нової правозахисної концепції виступили Білорусь, Китай, Іран, Киргизстан, Демократична Республіка Конго, Куба, М’янма, Нікарагуа, Єгипет, Еритрея і Південний Судан. Ці країни “наполегливо і відчайдушно борються з тим, щоб їхні дії, у тому числі збочене, свідомо переінакшене застосування цієї концепції, не були предметом дискусії в Асамблеї”, заявив дипломат з України.

https://www.facebook.com/sergiy.grau/posts/10220608086369923

Концепцію “Обов’язок захищати” було схвалено ООН ще у 2005 році. Вона переосмислює концепцію гуманітарної інтервенції та ґрунтується на ідеї суверенітету не як привілеї держави, а як, зокрема, обов’язках держави щодо свого населення.

Згідно з концепцією, на державі лежить первинний обов’язок щодо захисту населення на своїй території. Якщо держава не в змозі захистити людей чи то через відсутність можливості, чи то через брак політичної волі – обов’язок захищати переходить до міжнародної спільноти, пояснив Кислиця.

Передбачене застосування військових акцій для захисту прав людини як обов’язок міжнародної спільноти, а не як право держави або групи держав. Концепція спрямована на попередження міжнародних злочинів, таких як геноцид, військові злочини, злочини проти людяності, етнічні чистки.

“Разом із тим існують погляди, що “Обов’язок захищати” може застосовуватися і в інших ситуаціях. Може мати місце застосування сили однією державою проти іншої, у тому числі і для цілей, яких не мали на меті розробники концепції”, – додав український постпред.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *