Рух “жовтих жилетів” 12 вересня організував антиурядові демонстрації в Парижі та інших містах Франції, повідомляє RFI.
У столиці влада санкціонувала два мітинги, заборонивши “жилетам” наближатися до Єлисейських Полів.
Недалеко від авеню Ваграм у другій половині дня відбулися зіткнення між демонстрантами і поліцією. Протестувальники підпалювали сміттєві баки та спалили одну машину. Поліція застосувала сльозогінний газ, щоб розігнати демонстрантів, які покинули маршрут, дозволений префектурою.
222 людей затримали; до вечора 12 вересня 86 із них залишалися під вартою.
Учасники ходу були в масках; серед їхніх вимог, як і до пандемії, – відставка президента Еммануеля Макрона, якого “жовті жилети” називають диктатором.
У зв’язку з рішенням уряду Франції підвищити із 2019 року податок на дизельне пальне і бензин у середині листопада 2018 року почалися акції протесту. Мітингувальники заявляли, що підвищення призведе до зростання цін, в уряді пояснили ці плани боротьбою за охорону довкілля.
Протестний рух дістав назву “жовті жилети”, оскільки демонстранти носили флуоресцентні жилети, які мають бути в усіх автомобілях Франції.
1 грудня 2018 року протести переросли в заворушення. Мітингувальники кидали в поліцейських каміння, зводили барикади, перевертали і підпалювали машини. Поліція застосувала сльозогінний газ і водяні гармати. Демонстранти розмалювали стіни Тріумфальної арки і пошкодили її статуї.
5 грудня 2018 року Макрон на тлі масових акцій протесту відмовився від планів підвищити податок на пальне. Однак протести і заворушення не припинилися. “Жовті жилети” проводили марші щовихідних аж до оголошення урядом надзвичайних заходів із боротьби з коронавірусом у березні 2020 року. На період дії надзвичайного стану масові зібрання у Франції заборонили.
