"Юридично необґрунтоване". Заступник голови КСУ не голосував за рішення про декларування

Заступник голови Конституційного Суду України Сергій Головатий заявив, що не підтримав рішення КСУ, яким суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Його заяву (.pdf) оприлюднили на сайті КСУ як “розбіжну думку”.

Головатий нагадав, що Україна підписала низку міжнародних договорів у сфері запобігання та протидії корупції, а також ратифікувала Конвенцію ООН проти корупції. Він також підкреслив, що введення декларування активів публічних діячів, згідно з рішенням Європейського суду із прав людини, має легітимну мету, яка необхідна в демократичному суспільстві.

Український підхід до декларування доходів посадовців позитивно оцінили Група держав проти корупції (GRECO) та Антикорупційна мережа Організації економічної співпраці та розвитку для країн Східної Європи і Азії, додав суддя.

Головатий нагадав, що ст. 366-1 КК України встановлює кримінальну відповідальність за надання завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання декларації. Тому, зазначає він, юридична конструкція статті чітко вказує на те, що суб’єкт декларування відповідатиме виключно за умови, якщо на момент подання декларації він знав про недостовірний характер поданих відомостей.

Окрім того, Головатий нагадав, що за надання недостовірних даних встановлено адміністративну і кримінальну відповідальність. У статті, підкреслює він, встановлено межі настання кримінальної відповідальності – якщо відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (549 тис. грн). На підставі цього критерію і відбувається розмежування між притягненням особи до кримінальної відповідальності чи до адміністративної.

У зв’язку з цим Головатий вважає, що рішення КСУ про неконституційність кримінальної статті за недостовірне декларування не має юридичного обґрунтування.

Він також упевнений, що наявність у Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК) контрольних функцій і повноважень щодо всіх суб’єктів, на яких поширюється дія закону про декларації (включно із суддями), не можна розглядати як контроль “над судовою владою”.

“Адже визначені законом повноваження НАЗК не є втручанням у професійну діяльність суддів – здійснення правосуддя, а спрямовані на досягнення легітимної мети – запобігання корупції в державі, у тому числі шляхом перевірки, формування доброчесності осіб, які виконують певні функції держави або місцевого самоврядування”, – зазначив заступник голови КСУ.

У серпні цього року у КСУ скерували подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, що становлять так звану антикорупційну платформу.

27 жовтня українські ЗМІ, посилаючись на джерела, повідомили, що КСУ визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальне покарання за декларування недостовірної інформації.

Представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря заявила, що КСУ ухвалив рішення із “кричущими процесуальними порушеннями”. Представник президента України у КСУ Федір Веніславський висловив думку, що таке рішення може мати негативні наслідки для європейської інтеграції України.

28 жовтня рішення КСУ офіційно опублікували. У ньому, зокрема, ішлося про те, що, на думку суддів Конституційного Суду, встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень. Низку положень антикорупційного законодавства, зокрема ст. 366-1 Кримінального кодексу, визнали неконституційними і такими, що втратили чинність із 27 жовтня.

НАЗК у зв’язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”. НАЗК заявило, що реєстр електронних декларацій не працюватиме доти, поки Верховна Рада не ухвалить нового закону, який дасть НАЗК можливість відкривати таку інформацію.

У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, оскільки в деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подання неправдивої інформації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *