Палаюча Трипільська ТЕС після влучання окупантів.
Втрата державної вугільної генерації
Масова комбінована атака, і знову головною ціллю стала енергетика. Росіяни атакували Україну дронами та ракетами різних типів, всього 82 засоби ураження, серед яких – 6 аеробалістичних “Кинджалів”.
Ворог атакував одразу кілька областей – Харківщину, Запоріжжя, Одещину та Київщину. Обстріляли росіяни і Львівську область, знову цілили по інфраструктурі газових сховищ. Бомбили й одну із електропідстанцій.
Та найбільших руйнувань зазнала енергетика центру країни. Росіяни повністю знищили останню неушкоджену теплову електростанцію – Трипільську. Вона забезпечувала електроенергією три області – Київську, Черкаську та Житомирську. Раніше, 22 березня 2024 року вщент було знищено Зміївську ТЕС, на Харківщині.
“Унаслідок влучань сталася масштабна пожежа у турбінному цеху”, – повідомила пресслужба “Центренерго”.
“Це дійсно потужний удар по українській енергетиці. Оскільки “Центренерго” останнім часом генерувало понад 1 ГВт потужності. Вони працювали далеко не на повну потужність, десь на чверть від того, що в них було. Але навіть втрата понад 1 ГВт – це теж дуже чутливо, оскільки в Україні і без цього є певний дефіцит електричної енергії. Безумовно, це відіб’ється на стані енергетичної системи України”, – зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
В “Укренерго” просять споживачів економити електроенергію, особливо у вечірні години пікового споживання – з 19:00 до 21:00.
Під прицілом – мережі та підстанції
У перерві між масованими ударами росіяни продовжували і точково бомбити енергетику України. Особливо серйозними наслідки були на півдні. У середу, 10 квітня, окупанти били по одній із підстанцій. Як наслідок, тисячі людей залишилися без світла на Миколаївщині. Відключити довелося три громади. Згодом у мережі через перевантаження сталася аварія: без електропостачання залишилося пів області і сам Миколаїв – загалом понад 220 тисяч споживачів. Енергетики діяли швидко і вже до обіду електропостачання відновили.
Росіяни обстріляли цього тижня ще одну високовольтну підстанцію на Полтавщині. Відключати довелося і побутових споживачів, і промисловість. Зокрема, і залізницю – через що стався збій у розкладі руху потягів. Також Росія атакували цього тижня й енергооб’єкти на Одещині, Львівщині, Дніпропетровщині. Всюди цілями стали високовольтні підстанції.
Дим піднімається над місцем ракетного удару по високовольтних лініях на Харківщині, 22 березня 2024 р.
“Зруйнована велика кількість об’єктів енергетики. Це і генеруючі потужності, високовольтні підстанції, мережі, ситуація дуже складна. Що потрібно зараз робити? Потрібна загальнодержавна мобілізація. По-перше, з’ясувати, що нам потрібно відновити для того, щоб ми пройшли не тільки зиму, але й період високих температур влітку. По-друге, мобілізувати фінансові ресурси. Нам потрібен такий собі енергетичний Рамштайн, щоб ми залучили наших європейських партнерів для постачання обладнання та інвестицій”, – розповів голова Ради Спілки Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков.
Складною залишається ситуація у Харкові, де тривають відключення. Водночас в “Укренерго” повідомили, що графіки обмежень електропостачання у місті можуть зменшити вдвічі. Бо подекуди харків’яни без світла залишаються по 6-8 годин на добу.
“Зараз створюються всі необхідні умови, щоб зменшити дефіцит електрики. Харків має отримати легші графіки”, – заявив президент Володимир Зеленський.
У Міністерстві енергетики наголосили: Україна потребує вдосконалених систем протиповітряної оборони. А заміну знищеному обладнанню доводиться шукати по всьому світу.
Російська пропаганда також битиме по енергетиці
“Ситуація, коли в якихось областях дефіцит та відключення, а в решті частині країни профіцит та експорт, доволі неприємна. І це дуже сприятливий ґрунт для російських ботоферм, які розганятимуть зраду. Хтось вчергове почне показувати таблиці з обсягами системних перетоків видаючи їх за експорт, замовчуючи, що сума цих перетоків у суміжних енергосистемах в кінцевому рахунку рівна нулю”, – пояснив експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Лінії електропередач
Показовим для ситуації в енергетиці став понеділок, 8 квітня. Того дня Україна як експортувала, так й імпортувала електроенергію. У денні години держава мала надлишок електроенергії і продавала його до Польщі. А от вже ввечері у час пікових годин споживання її доводилося екстрено імпортувати. Завдяки безхмарній погоді особливо активно працюють сонячні станції. Зокрема, через це і виникає надлишок електроенергії вдень. А от вже у пікові години її країні замало.
“У нас зараз ситуація, коли найбільшість споживачів електричної енергії є на лівобережжі України, тоді як генеруючі об’єкти в основному на правобережжі України. Звідти є можливість ще й імпорту з Європи. Система побудована таким чином, що електричну енергію з західних регіонів неможливо передати на велику відстань.
Тобто ця енергія, яка, наприклад, наявна на кордоні, наприклад, України і Польщі, її передати на Одещину, чи на Харківщину, чи навіть на Дніпропетровщину неможливо”, – пояснив експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.
Окупована Запорізька АЕС і російські дрони
Росіяни також влаштували нову провокацію на загарбаній Запорізькій атомній станції. Цього разу атакували її дронами. І, звісно, в усьому звинуватили Україну. Безпілотників було щонайменше три, шкоди станції вони не завдали.
“Повідомлення про вибух узгоджується зі спостереженнями групи МАГАТЕ. Цього разу загрози ядерній безпеці немає, але останній інцидент знову підкреслює надзвичайно серйозну ситуацію”, – повідомив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі.
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі після засідання Ради Безпеки ООН щодо ядерної безпеки в Україні в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, 25 січня 2024 року.
Щоправда він так і не уточнив, який саме дрон вибухнув і хто його запустив. Причетність України до інциденту заперечили у Головному управлінні розвідки Міноборони. Нагадали, росіяни розмістили на ядерному об’єкті важку техніку, територію довкола замінували. До того ж росіяни вже не раз запускали на ЗАЕС безпілотники.
“Росіяни писали у щотижневих нотах на адресу МАГАТЕ, що придушили та збили 60 безпілотників, так було й у останньому листі. Я порахувала: це 1753 дрони з початку січня. Жодного воєнного сенсу бити безпілотниками по ЗАЕС для України немає. Саме тому вони готували інформаційне поле для провокації”, – переконана екпертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна.
У Центрі протидії дезінформації зафіксували нову хвилю російських маніпуляцій, Москва намагається звинуватити Київ у ядерному тероризмі. Аби таким чином дискредитувати Україну. І все це відбувається у час активної підготовки Саміту миру, який відбудеться 15-16 червня у Швейцарії.
Україна готується до зими
Держава розпочала закачувати газ до підземних сховищ. Так Україна готується вже до наступного опалювального сезону. У “Нафтогазі” повідомили: за зиму країна використала 6.7 млрд куб. Скільки планують закачати, у компанії поки не уточнили.
Європейські газові сховища заповнені на понад половину, що є нетипово високим показником як для весни. Йдеться про понад 60 млрд кубів палива. Пояснення цьому просте – тепла зима. Водночас такі запаси газу знижують і попит на нього, а відповідно і зменшується вартість.
Підземне газове сховище Інчукалнс поблизу, Латвія, 05 травня 2022 р.
А от ціни на вугілля на європейському ринку зростають. Однак потреби України у цьому паливі на наступний опалювальний сезон оцінити поки важко. Теплова генерація зазнала колосальних руйнувань після російських атак. А вже накопичені запаси на складах і так є рекордними. Йдеться про приблизно 1 млрд тонн. Зростає і внутрішній видобуток. Зокрема, державні копальні збільшили його на чверть з початку року.
“Як на мене, тут зараз задання не в тому, щоб закуповувати великі обсяги газу чи вугілля. Потрібно сконцентруватися на запуску великої кількості малих об’єктів генерації, що працюють на місцевому паливі. Це може бути як той самий природний газ і вугілля, так і торф. Якщо цього не зробити і зосередитися на відновленні великих об’єктів генерації, то немає жодної гарантії, що ці об’єкти не будуть зруйновані. І тоді існує загроза зриву опалювального сезону”, – зазначив Геннадій Рябцев.
Часу критично мало: діяти треба швидко
У підготовці до наступного зими у Кабінеті міністрів виділили три головних цілі: ремонти і залучення іноземної допомоги, децентралізація енергетики та посилення протиповітряної оборони. Великі надії уряд покладає на Фонд підтримки енергетики України. До нього зробили внески закордонні партнери України, які виділили поки що 405 мільйонів євро.
Окрім того, Європейський Союз уже надсилає в Україну десятки генераторів, серед них й установки великої потужності. Цікава пропозиція надійшла із Литви. Ця балтійська країна закрила свої теплові станції, а тепер пропонує розібрати їх на запчастини. Український уряд на таку допомогу погодився.
“Багато когенераційних установок передали нам USAID та інші донори, але частина з них й досі не підключені. На жаль, складно сказати чому. Чи це тільки технічне рішення, власне безпосередньо складнощі в нас з підключеннями. Чи десь не було критичної потреби, тому що начебто така зима була помірна. Я думаю, багато хто з керівного складу розслабився. Варто максимально хоча би підключати те, що в нас вже є, зробити інвентаризацію, максимально спростити, що треба, всі процедури, для того, щоб їх запустити”, – закликала координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
В уряді вже пообіцяти спростити законодавство, аби встановлення малої генерації було максимально легким процесом. Паралельно Кабмін оцінює внутрішні можливості країни для відновлення енергетики, але коштів не вистачає. Не лише обладнанням, а й грошима готові допомагати партнери України. Скажімо, уряд Данії виділив 6 млн євро на відновлення української енергетики. Водночас у Кабміні вкотре повторили: остаточного рішення про підвищення тарифу на електроенергію для населення немає.
“Влітку можна закликати людей не включати кондиціонери, бо саме кондиціонери є тим джерелом, яке найбільше споживає електроенергії і саме створює цей пік. Бо є певний парадокс, коли споживання електроенергії влітку іноді буває вищим, ніж вона буває зимою. За умов фактично обмеженої можливості генерувати електроенергію зараз, ми мусимо обмежити або добровільного її споживання, або недобровільно, і це будуть робити диспетчери”, – переконаний виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк.
Святослав Павлюк
Вже розпочали підготовку до наступної зими і в громадах. Скажімо, Тернопіль до опалювального сезону планує перетворитися на окремий енергоострів. Тобто місто хоче забезпечити частину потребу у світлі власними силами. Енергетики вже оцінили потреби в електроенергії, на черзі перебудова мереж. Електроенергією власної генерації у критичних ситуаціях місто забезпечуватиме соціальну сферу – водоканал, теплоенерго, роботу каналізації та лікарні.
“Тернопільська область майже не має власної генерації. Ми повністю залежні від зовнішніх систем генерації та розподілу, транспортування, подачі живлення. І це від нас вимагає зараз спробувати перезавантажити систему енергетичної інфраструктури в місті. Ми плануємо змонтувати кілька когенераційних установок, які б дали можливість забезпечити хоча б 10-15% від потреб міста”, – пояснив заступник міського голови Тернополя Владислав Стемковський.
Промислові ж споживачі мають також задуматись над власною генерацією, підкреслили в “Укренерго”. Росіяни б’ють по лініях, а це означає, що бізнес може залишитися без фізичного доступу до електроенергії. І за таких критичних умов не допоможе навіть збільшення імпорту. В “Укренерго” підкреслили: готові допомагати і консультувати, які саме генераційне обладнання встановити.
