Справа про зґвалтування в Кагарлику тепер веду я і ще три найпринциповіші адвокатки України.
Минулого тижня я, Злата Симоненко і Тетяна Козаченко офіційно стали адвокатами зґвалтованої в Кагарлику дівчини.
У нас достатньо досвіду і мінімум лояльності до системи, яка дозволила все це допустити, і у нас достатньо сміливості, щоб іти проти системи. Але куди більше сміливості у цієї дівчинки, яка не побоялася написати заяву в поліцію.
Коли я перший раз почула про цю історію, моя перша думка була: господи, скільки потрібно мати сил і сміливості, щоб піти проти реальних царьків-ментів у селі. Далі почалося цькування в мережах, і я відверто банила людей, які мені писали “вона ще той фрукт”, “сама винна”. Це ж скільки тупості й ненависті в деяких людей!
Останньою краплею став адвокат, який опублікував її персональні дані. Із цього моменту я зрозуміла, що досить сидіти на дивані й розповідати, які жахи відбуваються у країні: потрібно йти і допомагати шукати правосуддя і покарання!
Сьогодні це питання фізичного виживання Нелі та її сім’ї. А ще це важливо для сотень тисяч інших жертв поліцейських, які зі страху бути побитими, убитими або незаконно звинуваченими, прямо зараз сидять у себе в будинках і трясуться від страху, щоб завтра черговий “опер” із району не вирішив вибити з них свідчення або повісити злочин заради “показників”.
А поки можу тільки сказати:
1. Те, що ми знаємо про те, що сталося з Нелею, зі ЗМІ, – вершина айсберга, усе було ще жорсткіше і страшніше.
2. Неля – це один айсберг, а таких випадків у нас тисячі, якщо не десятки тисяч. Усе, що відбувається за межами обласних центрів, набагато ближче до феодалізму і анархізму, ніж до правової держави. І впевнена, у кожному другому населеному пункті знайдеться не одна історія про свавілля місцевих ментів.
3. Перспективи у справі Нелі були вельми туманними. Не хочу коментувати дії колег, але перші тижні були найважливіші, потрібна була ініціатива представників потерпілої, на жаль, із матеріалів справи її не видно. Те, яких зусиль нам вартувало вийти на сім’ю Нелі й запропонувати нашу допомогу, говорить про те, як система захищалася від “чужих” сценаріїв.
4. Коротка пам’ять, на яку страждає наше суспільство, допомогла б цим нелюдам уникнути належного покарання, тому що на момент розгляду справи в суді постраждалу зробили б більш поступливою через тиск на рідних, а суспільство, яке так обурювалося під час трагедії, уже б давно забуло про те, що сталося. Як забули про Кирила Тлявова, про Ірину Крашкову та інших.
5. Я дуже хочу розірвати це порочне коло і непомірно вдячна моїм колегам, які підтримали мене. Неля стане історією правосуддя і невідворотності покарання, найсуворішого, якщо суспільство не дасть злити цю справу, якщо воно зрозуміє, що ця тендітна і перелякана дівчинка стоїть на передовій тих, хто живе у страху і під загрозою бути наступним замученим поліцією.
6. Ми вже маємо одного з кращих психологів у країні, який безкоштовно буде працювати з Нелею й допоможе прожити їй цю травму. Далі, я вірю, що вона зможе вирватися зі свого села і здійснити мету стати медсестрою, яку колись не дозволив реалізувати чоловік.
Якщо хтось хоче допомогти – ми відкриті. Грошей не просимо. “Риби” їй не треба. Ми готові прийняти і передати “вудки”, які допоможуть Нелі жити далі й довести, що можна бути щасливою навіть після таких подій!
Джерело: Olena Sotnyk / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
