Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 8 жовтня під час пресконференції у Москві заявив, що ситуація в Киргизстані нагадує безлад і хаос. Про це повідомив кореспондент УНІАН.
“Розвиток ситуації викликає нашу глибоку стурбованість. Це наш просунутий партнер. Ми працюємо в умовах глибокої інтеграції в межах ЄврАзЕС, СНД і тому, звичайно, все, що там відбувається, для нас дуже важливо”, – зазначив спікер Кремля.
Пєсков сказав, що він не має інформації про те, де перебуває президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков. Про надання йому притулку в Росії не йдеться, підкреслив прессекретар.
“Давайте все ж таки будемо послідовно розглядати питання, які з’являються на порядку денному, і не будемо займатися евентуальними розмірковуваннями”, – сказав Пєсков.
Уранці 8 жовтня заступник голови Ради безпеки Киргизстану Омурбек Суваналієв повідомив про зникнення Жеенбекова та прем’єр-міністра Кубатбека Боронова. За його словами, перші особи країни не з’являлися на публіці від початку акцій протесту.
Після парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня, у Бішкеку спалахнули протести. Мітингувальники вимагали анулювати підсумки голосування, згідно з якими в Жогорку Кенеш пройшли політичні партії “Бірімдік” (набрала 24,5% голосів), “Мекен Киргизстан” (23,88%), “Киргизстан” (8,76%) і “Бутун Киргизстан” (7,13%), а опозиційні політсили не подолали семивідсоткового бар’єра.
У ніч на 6 жовтня в Бішкеку протестувальники захопили будівлю парламенту. За даними міністерства охорони здоров’я Киргизстану на ранок 7 жовтня, під час сутичок постраждало щонайменше 768 осіб, одна людина померла.
Мітингувальники домоглися звільнення із в’язниці експрезидента країни Алмазбека Атамбаєва – адвокати повідомили, що суд випустив його під домашній арешт. Чинний президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив, що залишається легітимним керівником країни.
На тлі масових вуличних протестів подали у відставку 6 жовтня спікер парламенту Киргизстану Дастан Джумабеков і глава уряду Кубатбек Боронов.
Центрвиборчком країни визнав недійсними результати виборів.
Голови кількох опозиційних парламентських партій створили дві народні координаційні ради. Їхні члени не визнають прем’єр-міністра, запропонованого парламентом країни, і хочуть обрати уряд народної довіри.
7 жовтня опозиційні депутати в парламенті ініціювали процедуру імпічменту президента країни.