Президент України Володимир Зеленський указом від №476/2020 ввів до складу комісії з питань правової реформи нових консультантів і спостерігачів від міжнародних організацій. Документ глава держави підписав 29 жовтня.
До складу комісії ввели:
Сергія Гришка – члена комісії з альтернативного вирішення спорів Міжнародної торговельної палати (за згодою); Сару Лангенкамп – начальницю відділу із правоохоронних питань посольства США в Україні (за згодою); Джессі Сеппалу – заступницю керівника операційного департаменту консультативної місії Європейського союзу в Україні (за згодою); Пітера Стафверфельдта – керівника компонента з верховенства права консультативної місії Європейського союзу в Україні (за згодою); Олександру Яновську – аташе з політичних питань Представництва Європейського союзу в Україні (за згодою).
Президент також вивів зі складу комісії консультантів і спостерігачів Гаспара Бергмана, Режі Брія, Фабіана Леверберга, Оксану Матіяш, Стефані Голмс, Іллю Чорногоренка, Розалін Шихан і Мартіна Шредера.
Як повідомляли в Офісі президента, комісія з питань правової рефом – консультативно-дорадчий орган при президенті України. Її основне завдання – “сприяння подальшому розвитку правової системи держави на основі конституційних принципів верховенства права, пріоритетності прав і свобод людини та громадянина з урахуванням міжнародних зобов’язань“.
26 жовтня ОАСК у межах розгляду позову колишнього глави другого підрозділу НАБУ Олександра Карєєва до НАБУ про незаконність його звільнення (наказ підписав голова НАБУ в день оприлюднення рішення Конституційного Суду про неконституційність призначення Ситника на цю посаду) дійшов висновку, що рішення Конституційного Суду про неконституційність призначення Ситника на посаду глави НАБУ не виконують протягом більш ніж місяця, унаслідок чого “штучно продовжується дія указу” про його призначення. ОАСК передбачив передачу повноважень Ситника одному з його заступників і дав ряд вказівок Кабінету Міністрів, Мін’юсту, РНБО і Держбюро розслідувань.
У НАБУ заявили, що оскаржать рішення ОАСК. У бюро назвали його “заангажованим і абсурдним”. Метою такого рішення в НАБУ вважають блокування своєї роботи як “установи, яка викрила суддів ОАСК у масштабних зловживаннях і спробі захоплення влади”.
27 жовтня Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”.
Окрім того, унаслідок блокування доступу НАЗК до державних реєстрів Нацагентство не може провести спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади в держорганах, отже, не можуть бути призначені на свої посади переможці місцевих виборів, заявили в НАЗК.
Після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у парламенті законопроєкт, який пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства.
