Президент України Володимир Зеленський 29 жовтня скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів “невідкладної належної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні країни”, інформує пресслужба глави держави.
В Офісі президента констатували: останнім часом з’явилися ознаки того, що “окремі суб’єкти” намагаються переглянути основні частини суспільного договору в Україні, які передбачають нульову толерантність до корупції і будь-якої форми непрозорості в державному управлінні.
“Нищівні удари, які завдаються досягненням країни у сфері боротьби та ефективної протидії корупції в Україні, не можуть залишатися поза увагою. Необхідна негайна та жорстка оцінка рішенням окремих суб’єктів, дії яких стають дедалі суспільно небезпечнішими”, – заявив Зеленський.
На сьогоднішньому засіданні РНБО він запропонує обговорити ситуацію, що склалася.
Законопроєкти, які згодом дадуть змогу запобігати виникненню таких кризових ситуацій, розроблять, їх Зеленський подасть у Раду як невідкладні, указано в релізі ОПУ.
В Офісі президента не конкретизували, які саме “удари” по системі боротьби з корупцією сьогодні обговорюватимуть, але останніми днями Окружний адміністративний суд Києва і Конституційний Суд України винесли два рішення, пов’язані з діяльністю антикорупційних органів.
26 жовтня ОАСК у межах розгляду позову колишнього глави другого підрозділу НАБУ Олександра Карєєва до НАБУ про незаконність його звільнення (наказ підписав глава НАБУ в день оприлюднення рішення Конституційного Суду про неконституційність призначення Ситника на цю посаду) дійшов висновку, що рішення Конституційного Суду про неконституційність призначення Ситника на посаду директора НАБУ не виконують понад місяць, унаслідок чого “штучно продовжується дія указу” про його призначення. ОАСК передбачив передання повноважень Ситника одному з його заступників і дав низку вказівок Кабінету Міністрів, Мін’юсту, РНБО і Держбюро розслідувань.
У НАБУ заявили, що оскаржать рішення ОАСК. У бюро назвали його “заангажованим і абсурдним”. Метою такого рішення в НАБУ вважають блокування своєї роботи як “установи, яка викрила суддів ОАСК у масштабних зловживаннях і спробі захоплення влади”.
27 жовтня Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
НАЗК у зв’язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”. НАЗК заявило, що реєстр електронних декларацій не буде працювати доти, доки Верховна Рада не ухвалить новий закон, який надасть НАЗК можливість відкривати таку інформацію.
У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, оскільки в деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подання неправдивої інформації.
Крім того, внаслідок блокування доступу НАЗК до державних реєстрів Нацагентство не може провести спеціальну перевірку декларацій кандидатів на керівні посади в держорганах, отже, не можуть бути призначені на свої посади переможці місцевих виборів, заявили в НАЗК.
