Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак, якого підозрюють у шахрайстві та підбурюванні до передачі хабаря посадовцям, подав позов проти України.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } }
Адвокат Гримчака Дмитро Мельник у фейсбуці повідомив, що Європейський суд з прав людини вже відкрив справу за позовом ексзаступника міністра.
Справа стосується порушень пункту 1 та пункту 2 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Про що мовиться у зазначених пунктах?
Стаття 5 – про право на свободу та особисту недоторканність. Пункт 1 стосується того, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність.
Пункт 2 звучить так: “Кожен, кого заарештовано, має бути негайно поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти нього”.
Дмитро Мельник також опублікував відповідний документ від секретаріату ЄСПЛ від 2 червня.
Документ від секретаріату ЄСПЛ / Фото з фейсбуку Дмитра Мельника
Справа проти Гримчака: коротко про головне
14 серпня 2019 року детективи НАБУ разом з Генпрокуратурою та СБУ затримали Гримчака та його помічника Ігоря Овдієнка за підозрою у вимаганні частини хабаря у розмірі 480 тисяч доларів. Суд обрав йому запобіжний захід – Гримчак мав перебувати в СІЗО 60 днів або ж міг вийти під заставу у 6 мільйонів гривень. Згодом ГПУ зняла з чиновника підозру в шахрайстві і пред’явила йому підозру у зловживанні впливом. 30 січня 2020 року Юрій Гримчак вийшов із Лук’янівського СІЗО Києва під цілодобовий домашній арешт.
Від квітня 2020 року він перебуває під нічним домашнім арештом. Гримчаку та його спільнику загрожує від 5 до 12 років ув’язнення із конфіскацією майна. САП передала справу Юрія Гримчака до суду 22 травня 2020 року.
