Днями буде 12 років російської агресії у Грузії – 8 серпня 2008 року.
Тоді це був безпрецедентно сміливий крок політичної підтримки від українського президента та європейських колег. До речі, у Грузію ми летіли польським літаком, який через кілька років розбився під Смоленськом.
Рішення про підтримку грузинів Віктор Ющенко прийняв за лічені хвилини після дзвінка Саакашвілі. Останній сказав лише кілька слів: “Оні ідут на Тбілісі”. Тоді Ющенко набрав Качинського та інших президентів – Литви, Латвії, Естонії – і попросив підтримати Грузію. Жоден не коливався ні хвилини.
І тоді Качинський на своєму літаку зібрав прибалтійських лідерів і привіз у Крим. Дуже шкода, що в самій Україні політичні еліти не тільки не підтримали українського президента, а ще й засуджували, іронізували, критикували Ющенка за емоційність, непродуманість дій. Тепер, через 12 років, ми бачимо, що така безумовна підтримка Грузії – це було єдино правильне благородне рішення. І з точки зору політики, і по-людськи.
Джерело: Iryna Vannykova / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
