Не референдум, а маніпуляція!
Нарешті в парламенті з’явився давно очікуваний “законопроєкт про народовладдя через всеукраїнський референдум”(№3612). Автор законодавчої ініціативи – президент. Правда, Зеленський у своїй передвиборчій програмі обіцяв, що саме із законів про народовладдя почнеться його законотворча діяльність. Мова йшла і про законопроєкт про місцеві референдуми. Політики, на жаль, забувають про те, із чим ідуть до виборця. Чому ж усе-таки цей документ з’явився на другий рік перебування Зеленського на президентській посаді?
На мою думку, підписання невигідного Україні меморандуму із МВФ вкрай необхідно оперативно перекрити чимось позитивним. У представленому законопроєкті предметом референдуму можуть бути питання змін лише до трьох розділів Конституції (загальні засади; вибори і референдум; внесення змін до Конституції), про втрату чинності законом або окремими його положеннями; про зміну території України… І це, власне, усе.
Право громадян визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття нової Конституції проігноровано. Ні для кого не є таємницею, що вона в нас латана-перелатана, застаріла, і країна потребує новий суспільний договір. Відповідно до рішень Конституційного суду від 5 жовтня 2005 року та 16 квітня 2008 року, народ на референдумі має право на прийняття нової Конституції і нових законів. Це не враховано в законопроєкті. До предмета референдуму необхідно включати питання щодо участі України в міжнародних військових та економічних союзах, наприклад, вступ України в НАТО чи ЄС. Бо зі вступом до них – обмеження суверенітету й незалежності. Тому це право виключно народу. Йому вирішувати. Треба врешті-решт надати громадянам можливість висловлювати недовіру Верховній Раді і через референдум відправляти їх у відставку, а не терпіти довгі п’ять років і чекати, поки на їх місце прийдуть інші.
А натомість законопроєкт розширює коло питань, із яких не можна проводити референдум. Зокрема, щодо законів України до відання органів правопорядку, прокуратури, суду. Це невипадково. У країні створена паралельна юстиція – НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС, яка перебуває під зовнішнім управлінням. І, виявляється, думка народу щодо їх існування не повинна братися до уваги. Утримувати їх через податки українцям треба, а висловитися щодо їх доцільності – зась. Отакої! При цьому на референдум дозволяється виносити тільки одне питання. Чому така недовіра до наших співвітчизників? Невже ми якісь відсталі папуаси і не розберемося із запитаннями?
Сам референдум коштуватиме мільярди гривень. Ми його часто суто фінансово не зможемо проводити. Тому цілком логічно було б включити для опитування декілька питань, але не більше трьох. Референдум за народною ініціативою призначається за умови, якщо зібрано щонайменше 3 млн підписів громадян “не менш як у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у ч. 2 ст. 133 Конституції України, і не менш як по 100 тис. підписів у кожній із них”. А в переліку конституційної статті є і Автономна Республіка Крим, і Севастополь. Як тоді? На цій підставі можна легко заблокувати будь-який референдум. Як там зібрати підписи?! Не порадите?!
Навіть за народною ініціативою референдум оголошується указом президента. А якщо він його не підпише, тоді як? Ми ж знаємо, що за часів Віктора Ющенка і Петра Порошенка люди хотіли проводити референдуми з різних причин, збирали необхідну кількість підписів, реєстрували їх у ЦВК. І що? А президенти все це ігнорували. І з них як із гуся вода. Кримінальна відповідальність за цей проступок відсутня.
В аналізованому документі “всеукраїнський референдум вважається таким, що відбувся, якщо участь у голосуванні взяли не менш як 50% виборців від кількості виборців”. Рішення вважається прийнятим, якщо за це проголосувала більш ніж половина виборців, які взяли участь у голосуванні. Так не можна. Це не вибори президента і не вибори Верховної Ради. Рішення, прийняті на референдумі, мають вищу юридичну силу стосовно законодавчих актів Верховної Ради, нормативних актів президента, Кабінету Міністрів. Тому для підняття їх легітимності варто підняти бар’єр виборців. Рішення, прийняті на референдумі, вважати такими, що відбулися, якщо за них проголосувало не менш як 50+1 голосів виборців України.
Мені можуть заперечити, що таким чином важко буде досягнути результату. Ні. Згадайте референдум 1 грудня 1991 року, завдяки якому країна здобула незалежність. Явка була надзвичайно високою і за бажання жити у вільній Україні проголосувало понад 90% виборців. Якщо питання, винесені на референдум, є такими, що хвилюють і цікавлять українців, то вони прийдуть до виборчих дільниць і проголосують. Якщо ні, то тоді референдум не вартий виїденого яйця. У законопроєкті зазначається, що “голосування виборців на всеукраїнському референдумі здійснюється за допомогою бюлетеня для голосування або шляхом електронного голосування”. Так не можна. Ми до електронного голосування не готові. Якщо інтернетом охоплять усю країну і створять автоматизовану інформаційно-аналітичну систему для голосування, тоді це можливо. Зараз паралельний підрахунок голосів призведе тільки до маніпуляцій та фальсифікацій і самі результати референдуму поставить під великий сумнів.
Щонайменше половина статей цього законодавчого спаму списана з інших законопроєктів про всеукраїнський референдум, які є в кейсі Верховної Ради. Це чистої води плагіат. Якщо недобросовісний науковець за виявлений плагіат позбавляється статусу кандидата чи доктора наук, то автор законодавчої ініціативи не несе жодної відповідальності й навіть морального осуду. А мусив би, хоча б з етичної точки зору. Узагалі документ виявився дуже сирим і нагадує мені історію із прийнятими законами про імпічмент президента і скасування недоторканності. А що ж у сухому залишку?
По суті, відправити у відставку главу держави за законом про імпічмент неможливо від слова зовсім. Щоб оголосили підозру про вчинення державної зради першій посадовій особі країни, треба отримати висновки ТСК, Верховного Суду, Конституційного Суду. Рішення про усунення президента з поста приймається Верховною Радою не менш як трьома четвертими від її конституційного складу. Це 336,5 голосів нардепів. Реально?!
Схожа історія із законом щодо позбавлення депутатського імунітету. Підписати підозру про вчинення злочину народному депутату має виключне право тільки генеральний прокурор, який, як відомо, на 100% залежний від Зеленського. Це не позбавлення депутатської недоторканності, це жорстке посилення залежності від глави держави. Зареєстрований законопроєкт про всеукраїнський референдум – це не очікуваний акт про народовладдя, це чергова маніпуляція з виборцем задля утримання політичної та фінансової влади Зе-команди за будь-яку ціну.
Джерело: “ГОРДОН”
