22 травня 2020 року з СІЗО вийшов Захисник Конституції, волонтер, боєць ОДЧ «Карпатська Січ» Сергій Крайняк. Його та ще одного добровольця Ігоря Гуменюка звинуватили у теракті під Верховною Радою 31 серпня 2015 року, внаслідок якого загинули четверо нацгвардійців. За понад 5 років їхню вину в судах так і не було доведено.
31 серпня 2015 року в парламенті мало відбутися голосування за президентський законопроект про внесення змін до Основного закону країни в частині децентралізації влади. Одним із його пунктів пропонувалося надати особливий статус окупованим територіям Донбасу. Наслідком цього могло стати перетворення окупованих територій у непідконтрольну Україні проросійську терористичну клоаку.
Читайте також: Двоє добровольців з Кам’янця-Подільського понад 4 роки сидять у СІЗО без вироку суду (ФОТО, ВІДЕО)
Незгодні з цим сценарієм представники ВО «Свобода», «УКРОПу», «Батьківщини», партії Олега Ляшка, ветерани АТО, активісти різних патріотичних організацій – загалом близько 2000 осіб влаштували акцію протесту.
Ближче до обіду під Верховною Радою розпочалися сутички. Заступник міністра внутрішніх справ Василь Паскал виходець з Донбасу, який займав високі пости в МВС часів Януковича, наказав нацгвардійцям жбурляти димові шашки просто у людей. Також ними було понівечено портрети загиблих учасників антитерористичної операції на Донбасі, стенди з якими протестувальники виставили під Верховною Радою.
Відбувалося це буквально за кілька хвилин до вибуху, внаслідок якого загинуло четверо нацгвардійців, що охороняли Верховну раду. Вже через декілька хвилин міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вийшов у соцмережі, із заявою про теракт, начебто вчинений ВО «Свобода». Впродовж декількох годин було затримано понад 20 осіб, декотрі з них неповнолітні.
Однак повідомлення в соцмережах та заяви в ЗМІ, якими посадовці сипали, як з рогу достатку, відверто суперечили одна одній та здоровому глузду. Так Арсен Аваков заявляв про те, що один з нацгвардійців загинув нібито від кульового поранення. Президент та секретар РНБО заявили про те, що протестувальники планували провести масштабний теракт з використанням семи гранат, які мали полетіти у вікна Верховної Ради. Командуючий Національною Гвардією України Микола Балан заявив, що під Верховною Радою вибухали три типи гранат – бойові, світло шумові та газові.
В підсумку, справа теракту відразу почала розвалюватися. Протримавши у СІЗО два десятки невинних людей, влада почала їх відпускати. Однак загибель чотирьох нацгвардійців слід було на когось повісити. За гратами залишились двоє людей – Ігор Гуменюк та Сергій Крайняк. Колишні студенти вищих навчальних закладів Кам’янця-Подільського, учасники Майдану в 2014-15 роках, Ігор та Сергій добровольцями пішли захищати Україну від російської агресії на Донбасі. Ігор Гуменюк у складі батальйону особливого призначення МВС «Січ» брав участь у бойових діях біля Слов’янська, селища Піски в околицях Донецька, неподалік легендарного Донецького аеропорту. Сергій Крайняк, який спершу був волонтером, згодом приєднався до Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», яка влітку 2015 року виїжджала на допомогу українським захисникам, які відбивали ворожий наступ під Мар’їнкою.
Ігоря звинуватили у киданні бойової гранати, а Сергія у тому, що він, запаливши димову шашку, «маскував» кидок гранати. Сумніви у вині хлопців висловили і колеги загиблих охоронців Верховної Ради.
Багато років Ігор Гуменюк та Сергій Крайняк провели в СІЗО, але їхня вина так і не була доведена. Хоча молоді хлопці втратили найкращі роки свого життя, а українське військо – мотивованих бійців. Справа в судах потихеньку розвалюється, як розвалилося чимало гучних справ, ініційованих проти добровольців міністерством внутрішніх справ. Так, можна згадати справи Андрія Медведька та Дениса Поліщука, яких звинувачували у вбивстві проросійського письменника Олеся Бузини, справа юної дівчини-воїна з Вінниччини Віти Заверухи, яку звинувачували у пограбуванні. Зараз, на наших очах розвалюється справа проти музиканта, військового Андрія Антоненка, військової медсестри Яни Дугарь, та відомого дитячого лікаря Юлії Кузьменко, яких звинувачували у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Фігуранти цих справ поступово виходять на свободу, домагаючись справедливості за підтримки небайдужої частини суспільства.
В 2020 році на свободу вийшов і Сергій Крайняк. Провівши понад 5 років за гратами без вироку суду, хлопець вперше побачив своїх рідних, вперше за довгий час зміг скупатись у водах рідного Дністра, однак втрачених років молодості йому ніхто не поверне.
Але на малій батьківщині, Кам’янеччині знаходяться люди, які, ігноруючи той факт, що суди не визнали винними у злочинах Захисників Конституції Ігоря Гуменюка та Сергія Крайняка, продовжують поширювати наклепи на хлопців та їхніх побратимів, зокрема голову фракції ВО «Свобода» Михайла Посітка, намагаючись зберегти свою владу в Кам’янці і, відповідно, можливості для корупційних оборудок. Так, напередодні п`ятої річниці подій 31 серпня містом почали поширювати газету з наклепницькою інформацією.
Читайте також: Націоналісти вимагають припинити політичні репресії проти добровольців
