Останні кілька місяців в Україні тільки й розмов, що про місцеві вибори. Так тривало аж до 13 жовтня, поки президент Зеленський не анонсував так зване всеукраїнське опитування в день голосування
Вранці 13 жовтня президент Володимир Зеленський виступив із відеозверненням, в якому закликав українців прийти на виборчі дільниці 25 жовтня і віддати свій голос за того чи іншого кандидата. А ще президент заявив таке:
“25 жовтня на виборчій дільниці я задам тобі 5 важливих питань про те, що ми обговорюємо на вулиці, на кухні та в інтернеті, про що сперечаємося з друзями, батьками або таксистами, про те, що нас раніше ніколи не питали. П’ять важливих питань, щоб дізнатися твою думку”.
Це було несподівано. І для українців, і для політиків, і для Центральної виборчої комісії. Як доказ цьому твердженню – блискавична реакція на ініціативу президента. Наведемо кілька прикладів ↓
Центрвиборчком. У комісії заявили, що дізналися про це опитування з відеозвернення Зеленського і не знають, хто його проводитиме.
Комітет виборців України. У Всеукраїнській громадській організації, одним з головних завдань якої є захист виборчих прав громадян, висловили думку, що проведення опитування в день голосування суперечить Виборчому кодексу.
Реагувати довелося й Офісу президента. Головним посилом із заяви ОП стало таке:
“Опитування, яке пропонується провести 25 жовтня, на відміну від референдуму, як це визначено для референдуму Конституцією, не матиме прямих юридичних наслідків”.
У відомстві заявили, що ініціатива президента “дозволить кожному громадянину висловитися про те, що дійсно важливо для суспільства”.
Розбір питань
Спочатку президент не озвучив ані самі запитання, ані навіть теми, яких вони стосуватимуться, що сприяло ще активнішому обговоренню його ініціативи.
Нарешті, 16 жовтня таємне стало явним. За словами президента, в день виборів 25 жовтня в українців запитають:
Чи потрібно ввести довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?
Пояснення від ОП. У відомстві констатували відсутність системної ефективної боротьби проти корупції та висловили думку, що “справжня воля народу” може змінити такий стан справ.
“Кожного разу, коли президент пропонує політичному середовищу посилити реакцію держави на корупцію, у відповідь отримуємо численні варіанти спекулятивного “ні”. Тому тепер запитаємо безпосередньо у народу України”.
Суть проблеми. В Україні за корупційні правопорушення та правопорушення, пов’язані з корупцією, передбачено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.
Водночас багато гучних справ часто застряють у судах, а деякі топ-корупціонери досі не отримали заслуженого покарання.
Зеленський під час свого виступу в Раді 20 жовтня заявив, що в Україні нульова толерантність до корупції. Проте всі умови для боротьби з нею, за словами президента, створено.
“Зараз законодавчі, оперативні, матеріальні, психологічні умови є, а реального результату поки немає”, – сказав український лідер.
Чи підтримуєте ви створення на Донбасі вільної економічної зони?
Пояснення від ОП. У Зеленського переконані, що повернути окуповані території Донбасу можна, створивши на вільній частині спеціальні умови, які вплинуть на темпи реінтеграції.
“Це вкрай важливе питання, яке зможе забезпечити країні можливість вкорінення дійсно ефективної реінтеграційної моделі”.
Суть проблеми. Вільна економічна зона – (ВЕЗ) – це обмежена територія з особливим юридичним статусом стосовно решти території держави.
Часто цей особливий статус виражається в пільгових податкових або митних умовах для національних або іноземних підприємців. Головною метою створення ВЕЗ є вирішення завдань соціально-економічного розвитку держави, окремих регіонів або галузей.
Ідея про надання Донбасу статусу вільної економічної зони не нова. Наприклад, на початку серпня цього року її висловив голова української делегації у Тристоронній контактній групі (ТКГ) Леонід Кравчук, хоч і детально не пояснив, що під цим мається на увазі.
На думку колишнього першого заступника міністра економіки і керівника з політичних питань Київської школи економіки (КШЕ) Павла Кухти, створення ВЕЗ на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей може призвести до появи внутрішнього офшору.
“Якщо не буде проведено системні реформи в Україні в цілому, інвестиції не прийдуть ані в країну, ані на Донбас, безвідносно до цієї ВЕЗ. А без цього втрачається весь сенс зниження податків і полегшеного регулювання в рамках такої зони”, – цитує експерта “Інтерфакс-Україна”.
Кухта також висловив нерозуміння з приводу того, що подібна тема порушується на всеукраїнському опитуванні. На його думку, “це питання для фахівців, а не для широкої громадськості”.
Докладніше про ВЕЗ ви можете прочитати в нашому матеріалі: “Ворожіння на Зе-питаннях. Про яку “вільну економічну зону для Донбасу” говорив Зеленський?”
Чи необхідно скоротити кількість депутатів у Верховній Раді з 450 до 300?
Пояснення від ОП. У відомстві кажуть, що це питання пов’язане з децентралізацією – регіони отримують більше повноважень, тому допомога такої великої кількості депутатів не потрібна.
“Зменшення кількості народних обранців може позитивно позначитися на якості представництва інтересів виборців. Зросте конкуренція за депутатський мандат. Парламент стане ще більш професійним, що вкрай необхідно сьогодні державі”.
Суть проблеми. Торік у серпні Зеленський вніс до Ради законопроект, який передбачає внесення змін до статей Конституції щодо скорочення кількості депутатів парламенту з 450 до 300.
У лютому 2020 року Рада ухвалила цей документ у першому читанні, але для ухвалення остаточного рішення у другому читанні законопроект має набрати не менше як 300 голосів.
“Це неможливо втілити силами виключно фракції партії “Слуга народу”, яка підтримує курс Володимира Зеленського. Саме тому президент запропонував народу сказати своє слово і остаточно переконати політиків, що не варто чіплятися за більшу кількість мандатів у Верховній Раді”, – пояснюють в ОП.
Чи підтримуєте ви легалізацію в Україні медичного канабісу для зменшення болю у важких хворих?
Пояснення від ОП. Відомство вважає, що дізнатися думку народу з цього питання необхідно вже сьогодні, “інакше спекуляції політиків, прихильників і противників триватимуть роками”.
У Офісі президента також констатували, що за останні роки в багатьох країнах світу канабіс почав використовуватися в знеболювальних ліках для тяжкохворих і що він також ефективний для боротьби з депресією і посттравматичним синдромом у військовиків.
Суть проблеми. В Україні заборонено медпрепарати на основі канабісу, тоді як дозволено на основі опіатів – шкідливіших для організму речовин.
Суперечки щодо цього питання в українській спільноті тривають вже не перший рік. Торік у травні в Раді було зареєстровано законопроект, що регулює застосування канабісу в медицині і наукових дослідженнях. Документ було внесено до порядку денного парламенту 6 липня, але депутати так і не розпочали його розгляд.
У серпні 2019 року колишня в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що глава Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков на одному із засідань Кабміну заблокував легалізацію медичного канабісу, тоді як інші відомства (Служба безпеки, Міністерство фінансів та інші) погодили її. Сам же Аваков зазначив, що проголосував проти, адже “незрозуміло, що пропонується”.
“Це питання має обговорюватися професійно, за участю медиків, МВС, релігійних організацій. Для того, щоб розібратися, де є і червона лінія, за яку ми не можемо зайти…”, – пояснив міністр.
Торік у вересні наступниця Супрун Зоряна Скалецька заявила, що питання легалізації медичного канабісу “потрібно відпрацювати детальніше”. З того часу воно стоїть на паузі.
Чи потрібно Україні на міжнародному рівні порушити питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності?
Пояснення від ОП. У відомстві вважають за необхідне для влади отримати мандат від народу, щоб звернутися до держав-підписантів Будапештського меморандуму щодо виконання їхніх зобов’язань.
Суть проблеми. Меморандум було підписано 5 грудня 1994 року. Згідно з ним Україна, відмовившись від ядерного арсеналу, отримувала гарантії безпеки та наявних кордонів від провідних військових держав світу.
Попри це гарантії безпеки щодо України з боку Росії неодноразово порушувалися ще до 2014 року.
Бюджет? Меценати? Іноземні інвестиції? Звідки гроші на опитування
Питання фінансування ініціативи Зеленського довгий час залишалося відкритим.
Трохи ясності вніс голова парламенту Дмитро Разумков 14 жовтня, заявивши, що парламент не ухвалював жодних пов’язаних з опитуванням рішень, зокрема в частині його фінансування.
“Ми до цього процесу як Верховна Рада, наскільки мені відомо, як інституція, не долучені. Якщо ми говоримо про кошти, державним бюджетом або змінами до нього це (виділення коштів, – ред.) не передбачено”, – сказав спікер парламенту.
Відповідь на це запитання з’явилася лише в середу, 21 жовтня, на Facebook-сторінці партії “Слуга народу”.
“П’ять питань від президента України” – хто фінансуватиме це дослідження? Відповідаємо офіційно – політична партія “Слуга народу”. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Вищої ради партії 20 жовтня”, – сказано в повідомленні.
Проте, звідки у самої партії гроші на такий захід, невідомо.
У політсилі запевнили, що опитування не є агітацією, адже під час нього не буде використовуватися партійна символіка, “не буде жодного заклику голосувати за “слуг народу” або за окремих кандидатів на виборах”.
Формат проведення опитування
Виходячи із заяви партії, “фактично це загальноприйнятий у світі формат екзит-полу”:
“Слуга народу” не проводитиме дослідження власними силами, а укладе договір з компанією, яка займається соціологічними опитуваннями. Громадяни, які проводитимуть дослідження, перебуватимуть поза межами виборчих дільниць”.
