НАТО чекає від України ухвалення п’яти основоположних законів, які дадуть змогу поглибити співпрацю. Про це в інтерв’ю “Європейській правді”, опублікованому 15 червня, сказала віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина.
За її словами, це закон про парламентський контроль безпеки й оборони, проєкт якого зареєстровано в парламенті під №1204, зміни в законодавство про СБУ (№3196), закон про розвідку (№2412-д), оборонні закупівлі (№2398-д) і закон про державну таємницю, проєкт якого готують.
“Закон про держтаємницю займає особливе місце навіть серед цих важливих законопроєктів, бо він стосується трансформації навіть не інституцій, а мислення. Річ у тім, що більшість документів, що стосуються державної таємниці, успадковані з радянських часів. І я як віцепрем’єр і до цього – державний службовець, із великим захватом спостерігаю за виконанням інструкцій кінця радянської епохи”, – зазначила Стефанишина.
Якби не “євроатлантична мобілізація” і не зобов’язання, взяті Україною, ці зміни могли б ще довго дискутувати, вважає вона. А нині ж ідеться про законопроєкти, які вже надійшли в парламент.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі.
2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики “позаблоковості”, а 2019 року закріпила в Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі.
12 червня 2020 року Північноатлантична рада НАТО визнала Україну членом програми розширених можливостей EOP.
Стефанишина стала віцепрем’єркою з євроінтеграції 4 червня, замінивши на цій посаді Вадима Пристайка.
