Росія поставила Євросоюзу дев’ять запитань щодо отруєння Навального. Так, Росія – Євросоюзу, не навпаки. А могла б і не дев’ять, і не ставити, тому що суть одна: що ти мені зробиш, ну що, а?! Слабо?
І ось тут починається найголовніше, тому що зроблять, і не слабо. Європа введе санкції і не скривиться, бо, по-перше, Путін дістав, по-друге, ніхто не хоче сам одного разу випити отруйного чайку, а по-третє, геополітичної конкуренції ніхто не скасовував.
А наше завдання зараз зробити так, щоб ці вже неминучі санкції вдарили не по країні, а по конкретних убивцях і їхніх помічниках. Якраз удар по країні вони легко переживуть, інша річ – вони самі.
Люба Європо, усе просто. Тобою вільно їздить Пригожин. У тебе влаштовують справи Чайки. У тобі, на берегах прекрасного озера Комо, пахне послідом (відразу із двох місць, до речі). А Великобританія дає підданство сім’ям топчиновників і пропагандистів.
І таких прикладів ще багато. Почни із цього. Навального намагалася вбити не Росія, тому що він – це теж Росія, а злочинці, які окупували нашу країну. Боротися з ними, а не з Росією – наша спільна вигода і завдання.
Я розумію, що Європі не хочеться – але якщо вже однаково введе санкції, то бити треба не по площах, а точково. Убивці тільки цього й бояться. А економічні санкції – яке від них пуття, якщо ті самі вбивці у відповідь просто введуть нові податки? Що, врешті-решт, Європі зробив Воронеж?
І до речі: ще в нас є політв’язні. Їхня підтримка для Путіна страшніша за будь-які санкції. І про це теж треба пам’ятати.
Джерело: Дмитрий Гудков / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
