Головна — Світ — 16 грудня 2024, 10:00
Від національної коаліції до європейської. Як новий парламент Румунії справлятиметься з політичним хаосом
Президент Клаус Йоганніс скликав новообраний парламент Румунії. Народні обранці, які отримали кредит довіри на наступні чотири роки за результатами загальних виборів 1 грудня, беруться до роботи в турбулентний період.
Політична система країни зазнала справжнього землетрусу після першого туру президентських виборів, коли перше місце здобув маловідомий контроверсійний кандидат з антизахідною та ізоляціоністською риторикою Келін Джорджеску. А маніпуляції під час його агітаційної кампанії та зовнішній вплив стали підставою для Конституційного суду скасувати всю президентську кампанію. Тож найголовнішим викликом залишається її перепризначення. Нові вибори президента і їхню дату визначить уряд, котрий сформує коаліція в новообраному парламенті.
Подробиці — в матеріалі LB.ua.
Маріанна Присяжнюк, журналістка Facebook Twitter LB.ua в Google News
Фото: Parlamentul României Будівля парламенту Румунії
Точка Дж
Новообраний парламент Румунії проведе перше засідання 20 грудня.
Перед депутатами стоїть непросте завдання: призначити уряд, який наново організує президентські вибори, скасовані Конституційним судом через зовнішнє втручання та маніпуляції в інтересах Джорджеску. Але й без цього європейська тенденція до зростання популярності ультраправих партій, підживлена проросійською риторикою, помітна вже давно.
Ситуація в Румунії останніми роками видавалася контрольованою, активність окремих діячів і діячок з «націоналістичних» кіл не становила відвертої загрози, хоча й привертала увагу.
Партією, що грала й грає на чутливих темах, а в потрібний момент просуває російські наративи й підриває довіру до ЄС і НАТО, є AUR. Уперше увійшла до парламенту 2020 року, набравши 9 % голосів. З того часу стала трампліном для багатьох токсичних політиків, включаючи Джорджеску, і ще двох політичних проєктів (SOS і POT), які 2024-го впевнено перекроюють електоральне поле країни, просуваючи антиєвропейський курс уже в три голоси.
Фото: EPA/UPG Ультраправий кандидат Келін Джорджеску спілкується з журналістами на виборчій дільниці поблизу Бухареста, Румунія, 8 грудня 2024 р.
Перемога «незалежного» кандидата Джорджеску в першому турі скасованих президентських виборів стала справжнім успіхом ультраправих сил. Перед другим туром його раптово підтримала маловідома Партія молодих людей, створена у 2023-му, — третя політична сила в націоналістичній тріаді. Заснована 2013 року, очолює її Анамарія Гавріл, також виходець з AUR. Вірогідність, що наступним очільником країни стане ультраправий кандидат, що виступає проти ЄС, НАТО й, ба більше, романтизує нацистських і комуністичних героїв, серйозно занепокоїла провладний політичний клас. У результаті Конституційний суд ухвалив рішення скасувати результати першого туру.
Але проблема в тому, що після парламентських виборів чинний уряд такими повноваженнями вже не володіє, а нового уряду ще немає. Тож наслідки рішучого кроку, до якого вдалася Румунія, щоб не допустити ультраправих до влади, вдасться згладити, лише призначивши новий уряд. Це означає, що демократичним партіям у новому парламенті доведеться діяти злагоджено й скоординовано.
Новий сезон — старі виклики
До нового парламенту увійшли сім партій: проєвропейські Соціал-демократи (PSD), Націонал-ліберали (PNL), Союз порятунку Румунії (USR), Демократичний союз угорців Румунії (UDMR) й ультраправі Союз об’єднання румунів (AUR), SOS România і Партія молодих людей (POT). А також 19 депутатів, що представляють національні меншини.
Фото: EPA/UPG Прем’єр-міністр, лідер партії PSD і кандидат у президенти Марчел Чолаку (в центрі) реагує в передвиборчому штабі партії після оголошення результатів екзитполу в Бухаресті, 24 листопада 2024 року.
Проєвропейські сили залишаються в більшості — контролюють дві третини парламенту. Попри чисельну перевагу демократичних сил, загальна тенденція непокоїть: порівняно з результатами виборів 2020 року проєвропейські партії втратили значну частину місць, а в коаліції доведеться співіснувати партіям, представники яких ледве терплять один одного. Натомість сукупний рейтинг ультраправих партій, пов’язаних і скоординованих, зріс до 32 %.
Це може стати серйозним викликом для політичної стабільності країни, адже навіть у 2020 році, з ширшим представництвом, демократичним силам було непросто досягти домовленостей. Тоді коаліція націонал-лібералів, Союзу порятунку Румунії та Союзу угорців, якій протистояли AUR і соціал-демократи, розпалася після вотуму недовіри уряду Флоріна Кицу.
Від національної коаліції до європейської
Після приголомшливого успіху Джорджеску демократичні сили невідкладно розпочали консультації про формування більшості. Соціал-демократи, націонал-ліберали, Союз порятунку Румунії, Демократичний союз угорців Румунії та депутати від національних меншин попередньо домовилися створити проєвропейську коаліцію, щоб стримати ультраправих опонентів.
Оперативність основних політичних гравців обнадіює, проте досвід останніх років свідчить, що така співпраця не обов’язково буде стабільною та ефективною.
Фото: EPA/UPG Чоловік з прапором Євросоюзу під час протесту проти несподіваної перемоги в першому турі ультраправого кандидата в президенти Келіна Джорджеску в центрі Бухареста, 29 листопада 2024 року.
Після виборів 2020 року перша коаліція, яка протиставляла себе соціал-демократам й ультраправим, розпалася, ситуація стабілізувалася лише у 2023-му, коли націонал-ліберали все ж таки обʼєдналися із соціал-демократами і створили ротаційну більшість, яка отримала назву «Національна коаліція заради Румунії». Ротаційний формат, відповідно до якого партнери по коаліції по черзі формували уряд, став справжнім політичним феноменом: найбільші партії, які традиційно були в опозиції одна до одної — соціал-демократи та націонал-ліберали, не просто об’єдналися, а й розділили між собою вплив.
До цього націонал-ліберали тривалий час запевняли, що не підуть на зближення ані із соціал-демократами, ані з партією AUR, яка тоді вперше увійшла до парламенту. Однак перемовини про формування нової більшості затягнулися майже на рік, оскільки партнери з Націонал-ліберальної партії не могли дійти згоди із Союзом порятунку Румунії. У підсумку Союз порятунку Румунії опинився поза грою.
Понад те, на європейських виборах влітку цього року націонал-ліберали й соціал-демократи виступили єдиним списком, що забезпечило їм майже 50 % підтримки виборців. Це підтвердило значну підтримку їхньої співпраці серед румунського населення, хоча й мало певні іміджеві недоліки. Утім «токсична» ніша не зникла — її заповнили нові ультраправі проєкти, які сьогодні створюють серйозні виклики.
Тож якщо минулого сезону головні виклики були пов’язані з реагуванням на пандемію та з антиваксерськими настроями в суспільстві, то сьогодні це реальна російська агресія проти України по сусідству та проксівійна, яку Кремль розгорнув усередині Румунії.
Головним завданням коаліції є не лише не допустити співпраці з AUR, SOS і POT, але й реально постати справді проєвропейською більшістю, здатною зберегти внутрішню стабільність і єдність зовнішньополітичного курсу.
У дамках
За результатами першого туру, окрім контроверсійного Келіна Джорджеску, до другого туру вийшла кандидатка від Союзу порятунку Румунії (USR) Елена Ласконі, і це теж вплинуло на політичну кон’юнктуру нового парламенту.
Фото: EPA/UPG Лідерка Союзу порятунку Румунії (USR) і кандидатка у президенти Елена Ласконі (в центрі) під час пресконференції напередодні другого туру виборів у країні в Бухаресті, 4 грудня 2024 р.
Політична сила Ласконі увійшла до парламенту у 2016 році й поступово зміцнювала свої позиції, виступаючи як молодший партнер націонал-лібералів, водночас відкрито протиставляючи себе соціал-демократам. Ласконі й цього разу різко розкритикувала рішення Конституційного суду, натякаючи, що так соціал-демократи прагнуть залишитися при владі.
Такі звинувачення не дивні, адже лише в парі з Келіном Джорджеску Ласконі мала реальні шанси на перемогу в другому турі, тоді як кандидату від соціал-демократів, чинному прем’єр-міністру Марчелу Чолаку не вистачило кількох тисяч голосів, щоб вийти в другий тур замість Ласконі.
У політичному хаосі, спричиненому скасуванням президентських виборів, Соціал-демократична партія дійсно отримала шанс висунути свого кандидата ще раз і не допустити посилення позицій ані проросійських сил, ані прогресистської опозиції.
За попередніми оцінками, якщо переговори про формування уряду минуть успішно, президентські вибори в Румунії можуть відбутися в березні 2025 року. Цього ж року розпочнеться підготовка до парламентських виборів у Молдові, де лише місяць тому вщухли емоції після масштабного втручання Росії у президентські вибори й голосування на так званому проєвропейському референдумі.
Росія вклала близько 100 млн євро у спробу зірвати вибори в Молдові
Отже, виборчі кампанії в обох країнах проходитимуть якщо не одночасно, то в близькі терміни, що надасть подіям регіонального масштабу. Очевидно, що Росія продовжить спроби замкнути Україну в оточенні недружніх країн, підтримуючи всі політичні сили, здатні бодай мінімально дестабілізувати ситуацію і в Румунії, і в Молдові.
Маріанна Присяжнюк, журналістка Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram .fb_iframe_widget_lift { width: 100% !important; } Теми: Румунія, вибори президента, парламент, парламентські вибори Facebook Twitter LB.ua в Google News
