У мене рейтинг поступово зростає. На початок вересня мій рейтинг був приблизно 15%
– Ви перемогли на праймеріз у “Слузі народу”, і саме вас політсила висунула на вибори мера Києва. З огляду на повідомлення про плани інших ваших колег висуватися, боротьба була серйозною. У чому вона виявлялася всередині партії? Ви проводили роботу із членами “Слуги народу”, щоб вони вибрали саме вас чи все вирішила особиста підтримка президента?
– Звичайно, підтримка президента була дуже вагомим чинником. Але на праймеріз було серйозне змагання, яке набувало різних форм, іноді несподіваних. Це політична боротьба, навіть якщо вона відбувається всередині однієї політичної сили. У процесі праймеріз я, звісно, зверталася по підтримку до моїх колег по фракції. Хтось підтримував. Хтось чесно говорив, що підтримує іншого кандидата. Результатом я задоволена – із 87 голосами я більше ніж удвічі обійшла наступного за мною кандидата (друге місце посів нардеп від “Слуги народу” Олександр Дубінський. – “ГОРДОН”).
– Що вам говорив Зеленський, якісь давав поради та настанови на ці вибори? Якої кампанії він від вас чекає і на який результат розраховує?
– Президент хоче перемоги. Я прагну того ж. Ми обоє розуміємо, що буде нелегкий бій, але на нашому боці правда. Президент дав мені кілька корисних порад щодо кампанії, але я не хотіла б їх розкривати. Основна установка від президента – показати, що влада може і має бути іншою – чесною і людиноцентричною. Тобто, фундамент кампанії – це нова парадигма міської влади. Звичайно, кампанія також має бути креативною, а креативними ми бути вміємо (сміється).
– Вам тепер усі нагадують про політ із парасолькою. Коли ми побачимо готовий ролик і чи не пошкодували ви, що погодилися на цю ідею? Що ви думаєте про звинувачення авторів креативу у плагіаті?
– Ідея ролика мені подобається, я на неї погодилася і жодної секунди не шкодую. Дату виходу ролика визначають у штабі, вони фахівці – їм видніше. Категорично не згодна з тими, хто намагається говорити про якийсь там плагіат. Зелений і жовтий – це кольори партії “Слуга народу”. Образ жінки, що летить із парасолькою, – це з книги англійської письменниці Памели Треверс “Мері Поппінс”, за якою є фільми, театральні постановки і мюзикли. Так, кольори в нашому ролику збіглися з кольорами в якомусь британському ролику, але це наші партійні кольори.
Бренду “Кличко” буде протистояти не тільки бренд “Слуга народу”, але й бренд “Володимир Зеленський”
– Соцопитування свідчать, що найбільше шансів має чинний мер Віталій Кличко, і якщо нічого радикально не зміниться за два місяці – він збереже крісло. Що ви плануєте зробити, щоб це змінити? 13 серпня Центр Разумкова засвідчив, що поки за вас готові голосувати 6,2% киян.
– Звичайно, у Кличка є важлива перевага – він чинний мер. Але це ж є його слабким місцем. У нього рейтинг високий, але рости він уже не може. Кличко пов’язаний зі старою владою [п’ятого президента України Петра] Порошенка. Оточення Кличка – це відомі в лапках люди зі своїми старими схемами. Тобто Кличко – це минуле. У мене рейтинг поступово зростає. На початок вересня мій рейтинг був приблизно 15%. Але річ не тільки в рейтингу.
Наша команда несе Києву нові правила гри, які мають прийти на зміну старим. Моє завдання – просто донести до киян нове бачення взаємин між міською громадою і міською владою. Коли ми вибираємо мера, ми вибираємо певне бачення завтрашнього дня. Я впевнена, що кияни хочуть іншого “завтра”, ніж те, яке ми мали останні шість років за Кличка. Пам’ятаєте історію про Давида і Голіафа? У Голіафа теж був високий рейтинг, але він програв.
– На останніх парламентських виборах під прапорами партії перемагали зовсім новачки і майже невідомі виборцю люди, але на виборах мера Києва бренд “Слуги народу”, під яким ідете ви, буде протиставлено особистому бренду Кличка. Ви думаєте, партійна вага пересилить?
– Якщо у спорті бренд “Кличко” – це був просто спортсмен Кличко, то в політиці бренд “Кличко” містить у собі такі суббренди, як [колишній депутат Київської міськради Денис] Комарницький, [член парламентської фракції “Опозиційна платформа – За життя” Вадим] Столар, [ексмер Києва Леонід] Черновецький та інші забудовники-олігархи. Ось і виходить, що не такий уже це і гарний бренд.
Що стосується нашої політичної сили, то на парламентських виборах ми перемогли завдяки не тільки бренду “Слуга народу”, але й бренду “Володимир Зеленський”. Тому бренду “Кличко” буде протистояти не тільки бренд “Слуга народу”, але й бренд “Володимир Зеленський”. Я впевнена, що ми переможемо.
– Ви викликали Кличка на дебати. Він вам відповів?
– Ні, не відповів, мовчить.
– За попередніми оцінками соціологів, жодного великого міста в Україні “Слуга народу” не виграє, це після всього лише рік тому розгромної перемоги на парламентських. Через які помилки таке падіння довіри?
– Щодо великих міст ми ще подивимося. Я б не була такою категоричною. Восени і курчата курми будуть. Я б говорила не про падіння довіри до влади. Люди не почали менше довіряти, люди стали менше задоволені владою. Це природний процес. Звичайно, помилки при владі були, але я не думаю, що їх було багато або що вони були фатальними. Тут проблема в іншому. Наші громадяни чекають швидких змін на краще, і це нормально. Але швидкі зміни на краще не завжди об’єктивно можливі.
Відсутність швидких результатів, невизначеність – усе це породжує невдоволення владою. На все це наклалася ще й коронакриза, яка, до речі, змінює економічний і політичний ландшафт у всьому світі, змінює не на краще. Усе це перетворюється на виклики, з якими має працювати сьогоднішня влада. Але, як кажуть, ніхто не говорив, що буде легко. Ми просто мусимо зібратися і спокійно робити свою роботу. А народ розбереться, хто є хто.
– Як ви вважаєте, посади київського міського голови і голови Київської міської державної адміністрації треба розділити чи ні?
– Так, думаю, треба розділити. На розгляді у Верховій Раді зараз є закон про столицю, який передбачає, що мер не може обіймати посаду голови КМДА. Їхні повноваження буде розділено, і тоді кожен буде краще виконувати свої обов’язки. Міський голова стає більш повноправним і функціональним. А голова КМДА контролює дотримання міською владою Конституції і законів України, а також контролює реалізацію загальнодержавних програм щодо Києва.
– Для чого вам посада мера Києва? Це ступінь у політичній кар’єрі? Далі – президентські амбіції? Чи у вас немає такого плану?
– Це моя професія. У мене профільна освіта з місцевого самоврядування. Мене вчили бути мером. А бути мером столиці – це супервиклик і супервідповідальність. Київ – це місто всіх українців. Звідси почалася наша історія. Тут беруть свій початок усі важливі зміни. Що стосується президентських амбіцій, то зараз таких планів немає. Сьогодні у мене мерські амбіції. Я дуже хочу, щоб Київ став успішним містом, і хочу бути причетною до цього успіху.
– Що ви думаєте про виключення Гео Лероса із фракції ? У вас був із ним конфлікт у партійному чаті, у грудні через це навіть трапилася бійка між ним і вашим колегою по фракції Максимом Бужанським. Ви голосували за його виключення?
– Так, я голосувала на виключення Гео із фракції. Моя позиція щодо цього питання ніяк не пов’язана з нашим з ним конфліктом у минулому – тоді ми помирилися і нормально спілкувалися після цього. Але я вважаю виключення Гео з фракції правильним кроком. Просто мені здається неправильним отримати депутатський мандат за допомогою президента і проти нього ж, президента, вести публічні і досить агресивні нападки, водночас залишаючись у пропрезидентській фракції. Це є не лише деструктивним, це абсурдно. Загалом, Гео мав покинути парламент. Але якщо він не готовий здати мандат, то виключення з фракції – це нормально. Просто перебування Гео у фракції є несумісним із його ставленням до президента як до лідера нашої політичної сили.
– В інтерв’ю головній редакторці видання “ГОРДОН” Олесі Бацман ви говорили, що на жовтень плануєте великий форум за участю Мадридського клубу. Що це буде за форум і хто зі статусних гостей уже підтвердив участь?
– На жаль, з урахуванням нинішньої ситуації з COVID-19, проведення форуму за участю Мадридського клубу було відкладено до кращих часів.
Про посаду міністра оборони поки не думаю. Усе-таки я маю професію мера
– Що вам дали військова освіта і служба у Збройних силах? Це було складно?
– Під час вступу у військовий інститут конкурс був 15 абітурієнтів на місце. Серед нас було дуже багато золотих медалістів. Але вчитися було нелегко. Особливо спочатку. Адже навчання у військовому інституті передбачало казарменний режим чотири роки з п’яти. Були фізподготовка, стройова, наряди, полігони, марш-кидки. І навіть чищення картоплі в нарядах у їдальні теж було. Але роки навчання у військовому інституті викликають у мене тільки теплі спогади.
Узагалі, військова освіта і потім п’ять років служби у Збройних силах за контрактом дали мені дуже багато. Служба в армії відучує від ниття. Ти швидко звикаєш, що труднощі – це тільки твої проблеми. Звикаєш відповідати за кінцевий результат. Поставлено завдання – дай результат, усе інше – твої проблеми.
– Чому ви вирішили не робити далі військову кар’єру? Або, може, ви повернетеся до цієї теми?
Військову кар’єру вирішила покинути, оскільки на той час кар’єрні перспективи офіцерів-жінок усе-таки були примарними. Тоді жінка могла дослужитися максимум до підполковника. Це зараз ситуація змінилася, і жінка у принципі може дослужитися до генерала.
Однак доля повернула мене до оборонної тематики. Зараз я очолюю один із підкомітетів комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
– Чи не хочете стати міністром оборони?
– Про посаду міністра оборони поки не думаю. Усе-таки я маю професію мера, з якої у мене є і профільна освіта, і практичний досвід.
– Ви буваєте в рідному місті? Що зараз відбувається в Раві-Руській?
– Звичайно, буваю, але не так часто. Приїжджаю в гості до сестри. Свій будинок ми продали перед переїздом до Києва. За подіями в Раві не надто стежу. Чула тільки, що люди переживають, що через карантин страждає малий і середній бізнес, і особливо торгівля.
– У серпні видання “Букви” написало, що ви дали інтерв’ю сектантському телеканалу. Що це за історія і як так вийшло?
– Уявлення не маю ні про яку секту. Мене запросили на інтерв’ю на один з ютуб-каналів. Дуже приємна журналістка. Ми познайомилися з нею на одному з міжнародних форумів у Києві. Мене попросили про інтерв’ю, я погодилася. Я багато кому даю інтерв’ю і не завжди можу знати, хто з ким і як пов’язаний. Із журналісткою ми поговорили на філософські та життєві теми. Якщо ви подивитеся це інтерв’ю, то побачите, що це абсолютно нормальне інтерв’ю.
А що стосується моїх “доброзичливців”, то вони все одно знайдуть привід і спосіб щось вигадати про мене. Я до цього ставлюся нормально. Чути вигадки про себе – це частина роботи публічного політика.
Оточенню Порошенка прикро, що мої слова про привітання Путіна Петром Порошенком – правда
– Вам телефонують щодо коментарів журналісти з Росії? Якщо так, що ви їм відповідаєте?
– Російські ЗМІ звертаються до мене дуже рідко. Але коли це відбувається, я відмовляю в коментарях. Я просто говорю, що не даю коментарів російським ЗМІ.
– Центр “Миротворець” звинуватив вас у дружбі з російськими пропагандистами Іскандером Хісамовим і Віталієм Лейбіним. Ви якось реагували на ці звинувачення? “ТК Медіа” зазначає, що ця публікація з’явилася після суперечки з п’ятим президентом Петром Порошенком в ефірі “Свободи слова”. Ви тоді заявили, що Порошенко 2014 року, вже у статусі глави держави, привітав Володимира Путіна із Днем Росії.
– Ні, я не реагувала на ці вигадки. Просто оточенню Порошенка прикро, що мої слова про привітання Путіна Петром Порошенком – правда. Їх це дратує, і я їх розумію.
– Скільки буде коштувати ваша передвиборча кампанія, скільки грошей заплановано і що це за гроші?
– Питаннями фінансування займається партійний штаб. На цьому етапі триває підготування кампанії, яку фінансує партія “Слуга народу”. Після того як мене зареєструють кандидаткою на посаду міського голови, буде створено мій виборчий фонд, будемо залучати добровільні внески від наших прихильників. Усе будемо робити за європейськими політичними стандартами.
