В Ізраїлі росіянка Яель Ільїнськи зуміла тричі взяти участь у голосуванні за поправки до конституції. Про це 28 червня вона сама розповіла “МБХмедіа” .
Жінка взяла участь в електронному голосуванні, а потім проголосувала в посольстві Росії в Тель-Авіві й у консульстві в Хайфі. За її словами, в жодному з консульств не питають, чи зареєстрований ти на електронне голосування, і ніяк цього не перевіряють.
Вона також зазначила, що її дочка, у якої немає права на голосування, оскільки вона неповнолітня, теж змогла взяти в ньому участь. Її вік не стали перевіряти в консульстві в Хайфі, але перевірили в Тель-Авіві.
Це вже не перший випадок, коли росіяни по кілька разів голосують за поправки. 25 червня журналіст Павло Лобков для експерименту спробував проголосувати двічі – онлайн і на дільниці – і йому це вдалося, зазначає “Дождь”. Журналіст повідомив, що після подання заявки на електронне голосування його не видалили зі списку учасників на дільничній виборчій комісії.
28 червня так само вчинив і москвич, який проживає в Лондоні. Він проголосував двічі, а як доказ показав бюлетень і записав відео онлайн-голосування, повідомляє рух “Голос”.
25 червня у РФ почалося голосування за поправки до конституції, які ініціював президент країни Володимир Путін. Онлайн-голосування проводять із 10.00 25 червня до 20.00 30 червня. Проголосувати можна онлайн, удома, а також на виборчій дільниці за місцем постійної реєстрації або за місцем фактичного проживання.
За даними ЦВК, станом на ранок 28 червня проголосувало (включно з дистанційним голосуванням) 30 917 512 громадян (явка 28,46%).
Загальноросійське голосування за поправки до конституції РФ, одна з яких передбачає обнулення президентських строків лідера Росії Володимира Путіна, призначено на 1 липня 2020 року.
20 січня 2020 року Путін подав проєкт закону про поправки до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його одноголосно ухвалили у першому читанні 23 січня.
У документі, зокрема, пропонують унеможливити обіймати пост глави держави більше ніж два строки, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. 11 лютого комітет Держдуми РФ затвердив поправки до конституції, у разі ухвалення яких Путін після звільнення з поста президента довічно залишатиметься членом Ради Федерації.
Путін також запропонував поправку, яка передбачає формування главою держави Держради “з метою забезпечення узгодженого функціонування та взаємодії органів державної влади”.
Частина експертів вважає, що так російський лідер намагається розв’язати проблему збереження влади після 2024 року, коли закінчується його черговий президентський строк. Путін є президентом РФ із 2000 року з невеликою перервою. За чинною конституцією, він не може балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року.
