Включення України до програми розширених можливостей НАТО – символічний крок, але для Москви він означає щось більше, сказав у коментарі виданню “ГОРДОН” німецький політолог, старший науковий співробітник Інституту євроатлантичного співробітництва в Києві Андреас Умланд.
“Статус партнера з розширеними можливостями Україні надали відносно пізно, тому що цьому перешкоджала Угорщина. Це проміжна програма між простим партнерством і членством у НАТО. Вона прирівнює Україну до таких країн, як Швеція і Грузія, яким раніше надали такий статус. Ця програма не передбачає якихось гарантій безпеки або спільної оборони. Зате дає цілу низку нових можливостей у співпраці під час переходу української армії на стандарти НАТО, тренування солдатів, координації політичних дій з іншими країнами Альянсу. Загалом це радше символічний акт, тому що співпраця й раніше була досить тісною”, – сказав співрозмовник.
На його думку, що далі Україна від Росії, то більше це лякає Москву.
“Реакція Кремля пов’язана з тим, що цей статус усе ж наближає Україну до НАТО. Країна має офіційну перспективу членства, як це було викладено ще 2008 року. Формулювання в самому анонсі про включення України до програми однозначно наголошує, що це ще не рішення про вступ в Альянс. Тобто озвучено певне обмеження. Проте для Москви цей символічний крок означає більше: Україна вже на такій стадії наближення до НАТО, що членство є можливим, і в Кремлі це бачать”, – зазначив Умланд.
12 червня рада – основний орган ухвалення політичних рішень НАТО – визнала Україну членом програми розширених можливостей.
16 червня, коментуючи це рішення, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що країна є цінним партнером Північноатлантичного альянсу.
Цього самого дня прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що надання Києву статусу партнера розширених можливостей НАТО не сприяє зміцненню безпеки і стабільності в Європі. Росія з “великою увагою” спостерігає, як НАТО “абсорбує в себе все нові країни в різних форматах”, додав Пєсков.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики “позаблоковості”. Згідно з Воєнною доктриною України, ухваленою 2015 року, поглиблення співробітництва з НАТО та досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних сил України з арміями країн – членів НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 12 червня 2020-го Україні надали статус партнера розширених можливостей.
