Країни світу дедалі активніше захищають свої ринки, практика застосування протекціоністських заходів зростає. Тож українські виробники потребують впровадження комплексної стратегії торгівельного захисту внутрішнього ринку від імпорту в Україну, а також на експортних ринках, переконані у ФРУ.
Для впровадження стратегії Федерації потрібен стратегічний партнер, який в змозі здійснювати юридичну фахову підтримку ФРУ та її членів з широкого кола питань торгівельного права, в тому числі міжнародного.
Таким стратегічним партнером та генеральним юридичним радником Федерації стала юридична фірма Sayenko Kharenko – визнаний експерт у цій сфері.
Читайте також: На львівському заводі «Електрон» відбулася презентація законопроекту про локалізацію виробництва (ФОТО)
10 вересня сторони підписали Меморандум про партнерство та співробітництво.
Sayenko Kharenko надаватиме ФРУ консультативну підтримку з приводу того, чи відповідає зазначена стратегія праву СОТ та іншим міжнародним договорам України у сфері торгівлі.
Читайте також: Національний Банк України знизив облікову ставку. Як це вплине на економіку? (ВІДЕО)
Спільно проводитиметься робота над умовами угод щодо зон вільної торгівлі, опрацьовуватиметься перегляд Угоди про асоціацію з ЄС з точки зору інтересів вітчизняного бізнесу. Крім того, дуже важливо закріпити у законодавстві порядок взаємодії бізнесу і держави при проведенні переговорів щодо будь-яких подальших двосторонніх/багатосторонніх договорів про вільну торгівлю, в тому числі передбачати механізм, коли саме бізнес визначає «червоні лінії» з економічних питань.
Не можна повторювати колишні економічні помилки. Яскравий приклад – Україна вступила в СОТ на невигідних умовах по багатьох товарних позиціях:
Україна встановила для себе одні з найнижчих у світі зв’язаних ставок імпортних тарифів, імпортні мита на багато товарів, виробники яких в Україні є історично сильними (наприклад, металургія і хімія), були практично обнулені не були зроблені необхідні кроки для розвитку саме несировинної економіки – Україна зняла практично всі обмеження щодо експорту сировини; не було зроблено жодних застережень при приєднанні до Глобальної угоди про закупівлі (GPA). В результаті наші публічні закупівлі безпрецедентно відкриті для всіх країн світу тощо.
Тож ще одним важливим напрямком роботи має бути перегляд відповідних зобов’язань.
Читайте також: Українська промисловість замінить на внутрішньому ринку імпортні російські добрива (ФОТО)
Також зараз країни-члени СОТ стали частіше вдаватися до заходів торговельного захисту, навіть таких нетипових, як компенсаційні та захисні. Вони починають застосовувати різні «хитрощі» при проведенні розслідувань з метою подальшого застосування більш високих мит. Тож маємо ухвалювати закони у сфері торговельного захисту, які би передбачали передові підходи, аналогічні підходам інших членів СОТ, таких як ЄС, США.
