Створення єдиного правоохоронного органу для розслідування економічної злочинності відповідає міжнародним зобов’язанням України та очікуванням суспільства. Тому бізнес-коаліції – члени Української Ради Бізнесу – вітають прийняття в першому читанні проєкту закону №3087-д “Про Бюро економічної безпеки” і разом із тим пропонують змінити до другого читання низку норм. Про це йдеться в оприлюдненій у вівторок заяві Української Ради Бізнесу.
«Створення подібного органу з метою консолідації всіх повноважень із боротьби з економічними злочинами в одному відомстві та уникнення при цьому дублювання функцій – це не просто необхідність. Це частина міжнародних зобов’язань України, оскільки є однією з вимог, які відображені у Меморандумах з МВФ та Європейським Союзом», – наголошують автори заяви.
«Систематично з’являється інформація, що правоохоронці долучаються до вирішення корпоративних конфліктів, розподілу активів, з’ясування питань, пов’язаних із виконанням цивільних зобов’язань. Переважна більшість таких розслідувань починається з обшуків, вилучення майна, отримання доступу до конфіденційної інформації — слідчих дій, до яких бізнес найбільше чутливий», – підкреслюють в Українській Раді Бізнесу.
Члени коаліції відзначають як позитивні кроки усунення дублювання функцій Національної поліції, Служби безпеки України та Податкової міліції під час розслідування економічних злочинів. Також законопроєкт встановлює граничну чисельність працівників БЕБ (до 4 тисяч осіб), що зменшить тиск на бізнес і буде передумовою здійснення аналітичного дослідження фінансових операцій. Крім того, передбачено встановити гідні зарплати для співробітників нового правоохоронного органу, а набір до його складу проводити на конкурсній основі із застосуванням поліграфа.
Водночас, на думку представників бізнес-асоціацій, перед другим читанням до законопроєкту необхідно внести низку суттєвих правок.
По-перше, законопроєкт передбачає, що директора Бюро економічної безпеки призначає і звільняє Президент України, а це прямо суперечить Конституції України, де вичерпно визначені повноваження голови держави. Оскільки Бюро здійснюватиме свою діяльність у системі органів виконавчої влади, то такий орган може підпорядковуватись тільки Кабінету міністрів України, а координуватися – з боку Міністерства фінансів (оптимальний варіант).
По-друге, однією з найважливіших функцій нового органу має бути інформаційно-аналітична, а в його роботі має превалювати інтелектуальна складова. Діяльність Бюро має ґрунтуватися на використанні власних інформаційних ресурсів, даних і відомостей із наявних джерел та оцінці великих масивів даних. Тому пропонується включити до проєкту закону нову статтю щодо ризик-орієнтованого підходу діяльності Бюро.
По-третє, у складі конкурсної комісії, яка відбирає кандидатів на посаду директора БЕБ, – тільки представники влади, чого недостатньо для отримання довіри суспільства до такого конкурсу. Тому автори заяви пропонують додати ще трьої представників інститутів громадянського суспільства.
По-четверте, проєктом 3087-д не передбачено жодних змін до Закону України «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України», стаття 1 якого залишає як підрозділ з боротьби з корупцією й організованою злочинністю у складі центрального апарату СБУ, так і відповідні функціональні підрозділи в підпорядкованих йому органах (обласних управліннях).
Українська Рада Бізнесу закликає народних депутатів провести експертну зустріч за участі представників бізнесу та експертного середовища, доопрацювати проєкт №3087-д до другого читання, врахувавши зазначені у зверненні пропозиції та прийняти в цілому №3087-д до кінця 2020 року.
*/
