Україна протягом п’яти років може недоотримати приблизно 150 млрд грн інвестицій у залізничну галузь. Такого висновку дійшло агентство “Українські новини”, проаналізувавши заяви керівників залізничних підприємств.
Агентство пише, що 24 вересня учасники ринку провели круглий стіл, на якому констатували передбанкрутний стан галузі.
“Із 18 працюючих у 2011 році підприємств у 2019 році лишилося 12. Кількість таких підприємств за сім місяців 2020-го зменшилася до шести. І ця негативна тенденція продовжується. Уже в серпні 2020 року реалізацію вантажних вагонів здійснювало лише п’ять підприємств. Не викликає сумніву той факт, що без впровадження дієвих заходів із боку держави вже на початку 2021 року всі вагонобудівні заводи в Україні будуть зупинені”, – сказав на круглому столі в.о. директора зі збуту та маркетингу Крюківського вагонобудівного заводу Юрій Брусник.
Як пише “Інтерфакс-Україна”, такого самого висновку під час бесіди дійшов інший учасник круглого столу – генеральний директор “Аурум Груп” (до її складу входить виробник вагонів “Дизельний завод”) Андрій Жарій.
“Фактично неконтрольоване ввезення вживаних вагонів, які уже заборонені до експлуатації в Росії та інших країнах, відсутність чіткої програми оновлення рухомого складу з боку “Укрзалізниці” та Міністерства інфраструктури, наплювацьке ставлення до перевірки систем безпеки на коліях та для ремонтованих вагонів – усе це поставило на межу виживання десятки підприємств та сотні тисяч працівників, а також супутні сфери – логістику, ремонт, сферу обслуговування”, – зазначив Жарій.
Директор компанії “ТАС-Логістик” Володимир Іващенко сказав, що, незважаючи на дію заборони на ввезення вагонів із Росії, “лазівки знаходяться”: “Наприклад, режим тимчасового ввезення, у нас є факти їх завезення. Тому наполягаємо на необхідності заборони ввезення іноземних вагонів не тільки в режимі імпорту, а й у режимі тимчасового ввезення до кінця 2021 року”.
“Українські новини” зазначають, що ситуацію в галузі вагонобудування “спустили на гальмах”.
“Спочатку в міністерстві стрілки відповідальності переводилися на “Укрзалізницю”, де якраз змінювали керівництво, згодом – зовсім перестали реагувати на заяви бізнесу”, – написав автор статті Павло Твердохліб.
“Наслідки бездіяльності Криклія можна порахувати й у грошах. Бізнес-асоціації вже давно провели розрахунки і визначили, що через майбутнє банкрутство галузі і суміжних бізнесів протягом п’яти років, при незмінній політиці щодо експлуатації зношеного рухомого складу, економіка України недоотримає 150 млрд грн інвестицій у залізничну галузь, більше ніж 45 млрд грн податків у бюджети різних рівнів, інвестиції в розвиток продуктивності виробництва в більше ніж 150 українських підприємств, 120 тис. створених робочих місць. Конкурентоздатність української інфраструктури буде зведено до мінімуму”, – вважає він.
Учасники круглого столу запропонували уряду свою розроблену програму відновлення залізничного сектору, прямий ефект від якої протягом п’яти років становитиме 106 млрд грн додаткового виробництва, або 2,65% зростання ВВП, 14,8 тис. робочих місць у вагонобудуванні та до 30 тис. робочих місць у суміжних галузях, пише “Інтерфакс-Україна”.
“Ми просимо уряд протягом двох тижнів ухвалити рішення із цих питань. Уже неодноразово президент і прем’єр України обіцяли їх вирішити, вони в курсі ситуації. І ми не виключаємо, що працівники підприємств, залишившись без роботи і зарплати, захочуть вийти під стіни Верховної Ради або Кабміну зі своїми вимогами”, – додали учасники круглого столу.
Учасники ринку вважають, що ввезення списаних вагонів із Росії в Україну може бути вигідним тільки Москві, зазначають “Українські новини”.
“І тому цілком імовірно, що ступінь відповідальності міністра, який – усвідомлено чи несвідомо – допустив подібний стан справ, може бути уже компетенцією не уряду, а Служби безпеки України і Державного бюро розслідувань”, – резюмував автор статті.
