Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив у ефірі телеканала “1+1” 11 червня, що закону “Про освіту” не змінюватимуть на вимогу угорських партнерів.
“Наші угорські колеги стверджували, що Україна не виконує рекомендацій Венеціанської комісії до закону про освіту. Ми ці рекомендації виконали. І це червона лінія, яку я хочу чітко озвучити для всіх, хто переживає за долю закону про освіту: Україна не вноситиме жодні додаткові зміни до закону про освіту, крім тих, які були обумовлені рішенням Венеціанської комісії”, – сказав дипломат.
Він назвав Угорщину непростим партнером.
“Угорщина – дуже складний парламентер. Я вже це відчув на собі за ці місяці. Але з будь-яким партнером потрібно розмовляти, тим більше, що це наш сусід, це країна – член ЄС, держава – член НАТО, яка в попередні десятиліття, з початку української незалежності, завжди підтримувала Україну в її європейських і євроатлантичних прагненнях. Конфлікт, який ми маємо, – це перший конфлікт подібного масштабу, він виник у 2017 році після ухвалення закону про освіту”, – нагадав Кулеба.
Міністр “абсолютно переконаний”, що вирішити цей конфлікт можливо. Він підкреслив, що Угорщина не заперечує, що громадяни України угорського походження мають знати українську мову.
“Я хочу чітко наголосити, що Угорщина ніколи ані на офіційних, ані на неофіційних переговорах і в публічних заявах не заперечувала одного дуже чіткого факту: українці угорського походження повинні володіти державною мовою – українською”, – сказав він.
Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення в Україні у вересні 2017 року закону “Про освіту”. Згідно з нормами цього документа, розширено використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєння майбутнім угорської меншини в Україні.
Українська сторона пояснювала, що в угорських школах Закарпаття українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Тож у них виникають проблеми під час вступу в українські університети та пошуку роботи.
У грудні 2017 року Венеціанська комісія сформулювала рекомендації до українського закону про освіту. Києву, зокрема, запропонували внести зміни у сьому статтю – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. У січні 2020 року в Міністерстві освіти і науки України повідомили, що Україна виконала всі рекомендації Венеціанської комісії.
У Будапешті блокують засідання комісії Україна – НАТО на найвищому рівні та заявляють, що готові протистояти євроатлантичній інтеграції України, поки не буде вирішено це спірне питання.
Наприкінці травня Кулеба відвідав Угорщину, де провів переговори з угорським колегою Петером Сіярто.
“Немає жодних об’єктивних підстав для того, щоб між нами існували будь-які суттєві проблеми. Ми розраховуємо, що буде відновлена повноцінна підтримка Угорщиною України в НАТО”, – сказав Кулеба після переговорів.
Сіярто, зі свого боку, заявив, що на врегулювання цього спірного питання впливає не лише закон про освіту, але і закон про забезпечення функціонування української мови як державної (раніше міністр говорив, що закон про мову порушує права угорської меншини в Україні та відображає погляди п’ятого президента Петра Порошенка, який проводив антиугорську політику).
Раніше угорська сторона наполягала на внесенні змін до закону про освіту, але, як зазначила “Європейська правда”, у своїх заявах після зустрічі з Кулебою Сіярто не згадав про цю умову.
