Українська держава має перебрати на себе ініціативу по створенню меморіального центру «Бабин Яр».
На цьому наголосив під час круглого столу відомий український історик, заступник голови робочої групи з напрацювання концепції Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ Віталій Нахманович, повідомляє Укрінформ.
«Бабин Яр є національним місцем пам’яті України, і майданчиком для співпраці може бути лише національна державна установа. Треба надати можливість долучатися до такої національної державної установи будь-яким приватним ініціативам, а не навпаки. Будь-яке долучення держави до приватних ініціатив, тим більше іноземних, є неприйнятним і неможливим», – сказав Нахманович.
Водночас він зазначив, що Бабин Яр – це місце, в якому зацікавлені багато зовнішніх стейкхолдерів, зокрема приватна ініціатива Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
«Це і єврейська світова спільнота, в тому числі держава Ізраїль. Це і Росія, бо вона зацікавлена, в принципі, в усіх питаннях, пов’язаних з пам’яттю про події Другої світової війни. І тому треба розуміти, що коли ми творимо історичну пам’ять цього місця, це має бути українська історична пам’ять і основними гравцями творення цієї пам’яті мають бути внутрішні стейкхолдери, а не зовнішні», – наголосив історик.
За його словами, йдеться не просто про вшанування жертв, бо для вшанування жертв там стоїть вже 30 пам’ятників.
«Абсолютно зрозуміло, що коли йдеться про створення великого меморіального комплексу, йдеться про створення смислів, про творення ідеологій. І провідним стейкхолдером в цьому приватному проєкті виступають люди не просто з російським паспортом, а з радянсько-російською моделлю пам’яті в голові… Вони народилися і виросли в Радянському Союзі і живуть в пострадянській Росії. Я маю на увазі і основних донорів, і ту людину, яка сьогодні є художнім керівником проєкту (Іллю Хржановського – ред.). Це люди з радянським мисленням, з радянським баченням історії, які об’єктивно несуть в собі російські смисли бачення Бабиного Яру. І очевидно, що вони неприйнятні для України, якщо вона хоче віддалятися від своєї радянської минувшини і йти в іншому напрямку», – зазначив Нахманович.
Він підкреслив, що без участі держави в Бабиному Яру не буде створений нормальний меморіал, а будуть з’являтися нові неприйнятні проєкти.
«Якщо українська держава не візьме на себе відповідальність за це питання, нічого не відбудеться. І некоректний аргумент, що складні фінансові умови не дають можливості українській державі створити меморіал. Не такі великі гроші потрібні, щоб його створити… Минулого року уряд Гройсмана виділив 1,5 млрд доларів, щоб наповнити цикл створення другої черги Музею Голодомору в 15 тис. кв. метрів. Отже, питання не в тому, що в української держави немає грошей. В української держави немає волі меморіалізувати Бабин Яр», – констатував Нахманович.
Раніше представники української культурної та наукової спільноти у своїй заяві закликали Президента Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та мера Києва Віталія Кличка взяти повну державну відповідальність за створення Національного меморіального комплексу в Бабиному Яру.
Приводом для звернення став черговий скандал навколо діяльності Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ), заснованого 2016 року з ініціативи та коштом російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. Як зазначалося, від самого початку цей проєкт викликав суттєві заперечення представників української наукової спільноти і єврейської громади через накинуту спонсорами-замовниками неприйнятну ідеологію та обрану ділянку для будівництва, розташовану на території колишніх київських кладовищ.
Автори заяви наголошували, що полеміка набула нових обертів у зв’язку з призначенням художнім керівником МЦГБЯ контроверсійного російського режисера Іллі Хржановського, творчі методи й практики якого, пропоновані до майбутнього меморіального простору, викликають занепокоєння значної частини суспільства. Це призначення супроводжувалося кардинальними кадровими змінами у складі МЦГБЯ і гучними заявами його колишніх співробітників, зокрема відомих зарубіжних науковців. Усі ці події, за твердженнями авторів заяви, висвітлили засадничу ваду діяльності МЦГБЯ – абсолютну непрозорість і непередбачуваність ухвалення ключових рішень, впливу на які не має ані Українська держава, ані українське громадянське суспільство.
Із заявою також виступили медійники та діячі культури. Вони закликали звільнити Хржановського з посади художнього керівника МЦГБЯ та поновити діяльність Громадської ради Меморіалу як незалежного органу координації з громадськістю. Автори заяви вказали і на непрозорість управлінських рішень та відсутність підзвітності інституції громадськості, а також наголосили, що будь-які благодійні пожертви не мають перетворювати Меморіал на приватну справу. У заяві підкреслювалося, що питання щодо вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому меморіалу має перебувати винятково у віданні та під контролем Української держави й українського громадянського суспільства і не може бути передане в руки іноземних громадян чи приватних структур.
