Незабаром райони українських регіонів втратять свій колишній вигляд. Це закономірний процес, який відбудеться в рамках розпочатої в 2014 році реформи децентралізації. Але і тут не без скандалів
На Закарпатті незабаром з’являться нові райони. Під словом “нові” мається на увазі що, якщо зараз у регіоні налічується 13 адміністративно-територіальних одиниць, то незабаром на їхньому місці з’являться чотири або п’ять. Ось з цього місця розповідаємо детальніше.
Передісторія
Міністерство розвитку громад і територій на початку червня оприлюднило проекти майбутніх районів в Україні – їхню кількість/склад у кожній області та АР Крим.
Як видно на карті, Закарпатську область пропонують поділити на 5 районів замість існуючих зараз 13: Мукачівський, Тячівський, Ужгородський, Хустський і (несподівано для всіх) Берегівський.
Останній із цих районів вже встигли охрестити “угорським”, тому що його поява передбачена на території теперішніх Берегівського та Виноградівського районів, де більшість населення становлять угорці.
Що не так? У вересні минулого року в Ужгороді під час обговорення питання районування області йшлося про створення 4-х нових районів. Про п’ятий, Берегівський, навіть не згадувалося.
Мінрегіон це врахував і в березні 2020-го, як і очікувалося, запропонував поділити Закарпаття на чотири адміністративні одиниці. Теперішній Берегівський район повинен був увійти до складу Мукачівського.
Де знайшли “зраду”
Два дні тому на сайті “Закарпаття онлайн” з’явилося звернення проти створення району з центром у Берегові. Його авторами виступили представники регіональних громадських організацій.
“Останні заяви представників української влади про перегляд положень мовного закону і поїздка в Угорщину міністра закордонних справ Дмитра Кулеби дивним чином збіглися з тим, що у перспективному плані районування Закарпаття з’явився ще один новий район – Берегівський. Ще одним дивним збігом є те, що територія збігається з кордонами компактного проживання етнічних угорців”, – йдеться в заяві.
Його автори вважають, що такі дії влади створюють загрозу територіальній цілісності України і є міжнаціональною провокацією, яка загострить ситуацію не тільки в західному регіоні, але й спровокує нестабільність в інших областях, де проживають представники нацменшин.
Дров у вогонь додала також публікація українського письменника Андрія Любки, який назвав можливу появу Берегівського району “першими поступками Будапешту з боку української влади”.
“Угорці десятиліттями просили, торгувалися і вимагали створення окремої угорської адміністративної одиниці на Закарпатті, пропагували визнання культурної автономії, виступали за появу особливого “угорського виборчого округу на виборах у Верховну Раду. Жодна українська влада (навіть Януковича!) на такі поступки не йшла, усвідомлюючи всі потенційні загрози для стабільності регіону і національної безпеки”, – написав Любка в рубриці “Точка зору” на сайті “Радіо Свобода”
На думку письменника, поїздка Дмитра Кулеби до Будапешта минулого тижня виглядала “досить дивно”, адже навіть у МЗС зазначили, що через обмежене в умовах пандемії авіасполучення дипломату довелося на автомобілі проїхати з Києва понад тисячу кілометрів.
Любка запитує: “Що такого важливого було в порядку денному, що міністр терміново поїхав до Будапешта на авто?”
І висловив припущення, що Кулеба та його угорський колега Петер Сіярто готували майбутню зустріч прем’єра країни Віктора Орбана і президента Володимира Зеленського, тому для надання цьому процесу динаміки “погодили перші компромісні кроки”.
Цими кроками нібито і став “угорський район”.
НЕ догоджання інтересам Угорщини
Галасу навколо цієї теми за останні кілька днів багато. Довелося реагувати Дмитру Кулебі, якого супротивники створення спірного п’ятого району на Закарпатті встигли звинуватити у домовленостях з Угорщиною.
Так-ось. Міністр каже, що Берегівський район “вже давно і щасливо існує і має право продовжити своє існування” і пояснює, що йдеться лише про приєднання до нього Виноградівського району у рамках реформи.
“Рішення про приєднання цього району приймалося не МЗС, але ми підтримуємо адміністративно-територіальну реформу”, – підкреслив Кулеба.
Не погодитися тут складно, бо питання адміністративно-територіальної реформи вже точно не відноситься до прямої відповідальності Міністерства закордонних справ.
Кулеба також запевнив, що ніяких зобов’язань перед Угорщиною щодо створення “національного” району під час недавнього візиту до Будапешта не брав. Цитуємо:
“Ми в МЗС шукаємо компроміси в українсько-угорських відносинах, однак ніколи не зрадимо наші інтереси, не перейдемо “червоні лінії”, які б шкодили суверенітету і територіальній цілісності України”.
Позиція місцевого населення
На тлі безлічі заяв і спорів на цю тему мер Берегова Золтан Баб’як написав відкритий лист президенту Зеленському.
За його словами, мешканці міста занепокоєні регулярними спекулятивними публікаціями в ЗМІ про так званий “угорський район” на території Закарпаття”.
“Скільки можна вважати нас другорядними громадянами України з натяком на національність?! …Берегове не хоче бути приєднаним до Мукачівського району”, – заявив міський голова.
Він попросив особистого втручання Зеленського, щоб припинити спекуляції навколо “адміністративної реформи з відтінком штучного сепаратизму навколо Берегівського району”.
Що далі? П’ятому району бути?
Оновлений проект майбутніх районів в Україні не є догмою. Це перший проектний документ, який ще може змінитися під час попередніх узгоджень та обговорень на рівні уряду.
Довідка
Угорське питання гостро стоїть на Закарпатті ще з початку незалежності. За останні кілька років воно стало звучати набагато частіше. І з кожним разом приносить все більшу напругу у відносини України й Угорщини.
Перша криза у відносинах між країнами сталася навесні 2014 року, коли Віктор Орбан під час виступу в парламенті вимагав подвійного громадянства та автономії для угорців, які проживають на Закарпатті.
Потім восени 2017 року після ухвалення Верховною Радою закону про освіту, згідно з яким національні меншини поступово переводяться на навчання в школі українською мовою, а свою рідну мову зможуть вчити як факультатив. Щоб змусити Україну піти на поступки в цьому питанні, Угорщина блокує процес зближення України з НАТО.
Були також інші скандали. Зокрема, коли офіційний Будапешт вирішив створити посаду міністра розвитку Закарпатської області (зараз назву змінили).
Однак найбільш гучним за останній час став паспортний скандал наприкінці 2018 року. Він вибухнув після появи в мережі відео, на якому низка українців отримують угорські паспорти і складають присягу на вірність Угорщині в консульстві цієї країни в уже відомому нам Берегові.
