Інтерв’ю…
Справжня свобода починається з професіоналізму й готовності бути щирим. І з розуміння того, навіщо і чому ти щось робиш. Володимир Зеленський не раз підкреслював, що готовий говорити відверто. З будь-якої трибуни. На будь-якому інтерв’ю. Хоча чудово розуміє обмеження, які накладає посада. І обмеження ці, на жаль, іноді не дають змоги злодіїв називати злодіями, а ворогів – ворогами…
Так от, про правильний журналістський формат. Ми ж обіцяли, що нинішній президент – це насамперед зовсім інший тип політики. У нього взагалі немає бажання сховатися від проблем або вдавати, що все скрізь ідеально. У нього точно немає наміру обговорювати щось тільки згідно із заздалегідь погодженими запитаннями, роблячи себе понтовим і пафосним, що властиво багатьом нашим “вічним політичним важковаговикам”. Він органічно не терпить підлабузництва й інших “теплих ванн” (словом, усього того, що так любив його попередник і про що тепер постійно брешуть його PR-чорнушники).
Журналісти приходять і запитують тільки те, що самі вважають за потрібне. На підготовку об’ємного годинного інтерв’ю для чотирьох телеканалів, до речі, знадобилося всього годин 8–10 (від появи ідеї до її технічної реалізації). Що свідчить про крутий професіоналізм наших телеканалів-мейджорів.
Президент відповідає відверто. Веде дискусію, коли не просто відповідь – запитання, а жорсткі уточнення журналістів, їдкі ремарки. Це і близько не постановче шоу. І тому що Зеленський готовий до будь-якого повороту розмови. І тому що, зібравши журналістів за кілька хвилин до початку, єдине, що я їм сказав: “Поставите будь-які запитання і самі модеруватимете зустріч… терзайте – у вас на це рівно година”.
У будь-якому випадку, саме цей формат дав змогу нам сказати головне. По-перше, жодних постановчих сценаріїв у нас не буде. По-друге, найжорсткіші дискусії абсолютно прийнятні для нинішнього президента. По-третє, різке зростання хамства з боку класичної політики, політичних опонентів – це свідчення їхньої неготовності саме переходити на цей рівень відкритості. Вони банально ховають свою нікчемність за агресією своїх ботоферм. По-четверте, без готовності йти в жорсткі дискусії неможливо побудувати правильні комунікації держави та суспільства. І так, потрібно мати дуже сильну волю, щоб у нашому суспільстві вести довірливу дискусію…
Чотири великі канали. Чотири чудових телеведучих. Чотири сети запитань із розширеннями. Жодних обмежень і попередніх погоджень. Я ж говорив, що з цим президентом буде все зовсім інакше. Що буде багато можливостей поставити складні запитання. Якщо, звичайно, ми (і журналісти) готові чути відповіді. Дивіться сьогодні ввечері скрізь…
Джерело: Михаил Подоляк / Facebook
