У ТКГ домовилися про повне припинення вогню на Донбасі: На яких умовах? І про що каже досвід попередніх "перемир’їв"?

В Офісі президента назвали такий підсумок вчорашнього засідання ТКГ “проривом у мінському процесі”. Розповідаємо, що цей “прорив” передбачає, розбираємося, які ще угоди було досягнуто, а також згадуємо попередні перемир’я в районі ООС і чим вони традиційно закінчувалися

Чергове засідання Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ), яке відбулося 22 липня у форматі відеоконференції, вийшло доволі результативним.

Головним його підсумком стало досягнення домовленостей про повне і всеосяжне припинення вогню на лінії розмежування з 00: 01 27 липня. Тепер детальніше.

Заходи з підтримки припинення вогню

Їх погодила Україна, Росія і підтримала Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Згідно з цими заходами, повне і всеосяжне припинення вогню на Донбасі з понеділка передбачає:

– заборону на наступальні та розвідувально-диверсійні дії, а також заборону на використання будь-яких видів літальних апаратів;

– заборону на застосування вогню, включаючи снайперський;

– заборону на розміщення важкого озброєння в населених пунктах та їхніх околицях, в першу чергу на об’єктах цивільної інфраструктури, включаючи школи, дитячі садки, лікарні та приміщення, відкриті для громадськості;

– ефективне застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню та повідомлення про них координатора ТКГ, який повідомляє про це всіх її учасників;

– створення та залучення координаційного механізму з реагування на порушення режиму припинення вогню за сприяння Спільного центру з координації та контролю сторін (СЦКК) у чинному складі;

Вогонь у відповідь у разі наступальних дій (спроб змінити позиційне розміщення військ) допускається тільки в тому випадку, якщо він відкритий за наказом відповідного керівництва Збройних сил України та керівництва збройних формувань ОРДЛО після безуспішної спроби використовувати вищезгаданий координаційний механізм.

В ОБСЄ підкреслили, що вищезазначені заходи не можуть бути повністю або частково дезавуйовані ніякими іншими наказами, в тому числі секретними.

Реакція сторін на домовленість

Офіс президента. У відомстві висловили сподівання, що повне і всеосяжне припинення вогню стане базовою передумовою для проведення виборів на Донбасі.

“Адже вибори на тимчасово окупованих територіях України можливі виключно після всеосяжної деескалації; виведення іноземних військових підрозділів і техніки, роззброєння незаконних збройних формувань; відновлення контролю з боку уряду України над українсько-російським кордоном “, – йдеться в повідомленні.

В ОП також нагадали, що вибори повинні проходити виключно згідно із законодавством України і з дотриманням Копенгагенських стандартів ОБСЄ.

Окрім цього, Офіс президента назвав очікуване перемир’я на Донбасі базовою передумовою реалізації мінських домовленостей.

Представник Росії в ТКГ Борис Гризлов підтвердив припинення вогню на Донбасі з 27 липня, назвавши при цьому сторонами військового конфлікту “Київ та Донбас”.

“Заходи щодо забезпечення режиму припинення вогню між Києвом і Донбасом повинні вступити в силу 27 липня”, – цитує політика “Інтерфакс”.

Досягнення домовленостей щодо “режиму тиші” підтвердила також так звана “ДНР/ЛНР”.

“З понеділка набудуть чинності накази керівництва ЗСУ та керівництва народної міліції (“ДНР”, – ред.) про додаткові заходи щодо підтримки та дотримання чинного безстрокового перемир’я на весь період до повного всеосяжного врегулювання конфлікту”, – заявили в прес-службі “МЗС” невизнаної “ДНР” за підсумками переговорів.

Зі свого боку в ОБСЄ запевнили, що Спеціальна моніторингова місія надаватиме підтримку сторонам у виконанні заходів з припинення вогню.

“Я сподіваюся, що підтверджені заходи принесуть довгоочікувану тишу в зону конфлікту і більше спокою цивільному населенню”, – зазначила спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та в ТКГ, посол Хайді Грау.

Екс-радник секретаря Ради національної безпеки й оборони Сергій Сивохо, коментуючи нові домовленості у своєму Facebook, висловив сподівання, що вони не залишаться тільки на папері.

Актуально, особливо згадуючи попередні “перемир’я” на Донбасі.

Обстріляний “режим тиші”. Як було раніше

В аналогічний період минулого року на засіданні в Мінську було досягнуто домовленості про безстрокове припинення вогню на Донбасі з 21 липня.

Як видно із щоденних зведень із району проведення операції Об’єднаних сил, бойовики продовжують відкривати вогонь, у тому числі застосовуючи зброю заборонених калібрів.

У 2019 році на переговорах у ТКГ також повинні були домовитися про “великоднє перемир’я”, однак РФ відмовилася підтримати ініціативу України оголосити “режим тиші” на свято і взяти відповідальність за його дотримання на Донбасі.

У 2017-2018 в районі проведення ООС діяло так зване “хлібне перемир’я” – на період збору врожаю, але і його бойовики традиційно зривали. Така ж доля була уготована “весняному”, “шкільному” і “новорічному” перемир’ям. 

Що ще потрібно знати про вчорашнє засідання

Що Київ передав списки для обміну утримуваними особами і підкреслив, що очікує того ж від самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”.

Окрім цього, учасники робочої групи з гуманітарних питань ТКГ підтвердили готовність одночасно відкрити два нові контрольні пункти в’їзду-виїзду на лінії зіткнення в Золотому і Щасті Луганської області не пізніше 10 листопада 2020 року.

Зі свого боку ОБСЄ закликала не затягувати з початком будівельно-монтажних робіт, щоб вони могли бути завершені до настання холодної пори року.

У рамках роботи економічної робочої групи обговорювалися також поточні питання водопостачання через лінію зіткнення.

Наступна зустріч контактної групи відбудеться 19 серпня.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *