У Нацслужбі охорони здоров’я розповіли, скільки лікарів звільнилося з початку старту другого етапу медреформи

Заступниця голови Національної служби охорони здоров’я Оксана Мовчан в інтерв’ю LB.ua, опублікованому 24 вересня розповіла, що є статистика, яка фіксує кількість звільнених медпрацівників в Україні.

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов в інтерв’ю LB.ua, опублікованому 22 вересня, не дав чіткої відповіді на запитання щодо кількості медичних працівників, яких було звільнено з 1 квітня 2020 року, коли стартував другий етап медреформи.

“Ця статистика постійно змінюється. Є певна кількість людей, які звільняються через непрестижність професії лікаря”, – сказав він журналістам, коментуючи заяви про те, що внаслідок реформи могли звільнити 50 тис. лікарів.

На уточнювальне запитання, чи є така статистика, Степанов сказав: “Попередня в.о. міністра скасувала статистику в нашій країні, як непотрібну. Тому зараз ми все це відновлюємо, зокрема за допомогою E-Health. Ну, E-Health ще не збирає такої статистики, вона ще не розбудована. Тобто статистику скасували, не розбудувавши E-Health. І зараз ми її розбудовуємо в тому вигляді, у якому вона нам потрібна”.

Він висловив думку, що ситуацію “вдалося врятувати”.

“Ми збираємо цю статистику, спеціально для Степанова. Протягом п’яти місяців було скорочено до 10% працівників, здебільшого це немедичний персонал. І це – нормальний процес оптимізації штату у закладі. Але не 50 тис. звільнених лікарів. За даними електронної системи, з 1 квітня звільнилося 3815 лікарів спеціалізованої медицини й 4642 медичні сестри, які працювали на вторинному ринку. Але більшість із них перейшла на роботу в інші заклади”, – сказала Мовчан.

Медреформа в Україні почалась у квітні 2018 року. На першому етапі українці вибирали сімейного лікаря та підписували з ним декларацію. Другий етап реформи мав стартувати 1 липня 2019 року, але зрештою його запуск перенесли на 1 квітня 2020 року. Головний принцип другого етапу реформи – гроші лікарням мають розподіляти залежно від кількості наданих послуг. Отже, більше фінансування мають отримувати ті медзаклади, до яких звертається більше пацієнтів, а лікарні з меншою кількістю пацієнтів опинилися під загрозою закриття.

5 травня в НСЗУ повідомили, що відомство уклало договори із 1645 лікарнями. 954 заклади за договором із НСЗУ одержали більше фінансування, ніж раніше в межах субвенції.

Вступивши на посаду міністра в березні, Степанов неодноразово критикував другий етап медичної реформи й зазначав, що його впровадження призведе до скорочення штату лікарень. Із критикою медичної реформи виступав і президент. За інформацією очільника держави, через новий механізму фінансування може бути звільнено приблизно 50 тис. медиків і закрито 332 лікарні.

Мовчан зауважувала, що не розуміє, звідки взяли інформацію про 50 тис. звільнень. За розрахунками НСЗУ, “не покрито фінансуванням 6000–7000 осіб медичного персоналу”. Що стосується закриття лікарень, то, за словами Мовчан, “президент знав, що неефективні й небезпечні для пацієнтів лікарні буде закрито”. “Цю концепцію підтримали і президент, і прем’єр-міністр, тоді це був Олексій Гончарук. І з листопада до квітня в цій концепції не змінилося жодного слова”, – сказала Мовчан.

5 травня Степанов анонсував перегляд другого етапу реформи. Чиновник заявив, що вона не адаптована до українських реалій, і пообіцяв, що міністерство розробить “справедливі тарифи”, за якими фінансуватимуть галузь.

18 травня в НСЗУ заявили, що від МОЗ не надійшло пропозиції стосовно поліпшення реформи. “Ми знаємо, що на думку міністра, потрібно щось покращувати й змінювати. Це той рівень конкретики, який у нас є в середині травня”, – сказала Мовчан.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *