Учора відбулася презентація книжки кандидата історичних наук Михайла Галущака «За пів кроку до перемоги. Військове будівництво та операції Галицької Армії в 1918 – 1919 роках». З-поміж великої кількості літератури про Західноукраїнську Народну Республіку ця книга є унікальною тим, що поєднує наукове дослідження історії Української Галицької Армії та особистий досвід автора, здобутий під час сьогоднішньої російсько-української війни на сході України.
Основою книги стала захищена кандидатська дисертація на тему «Військово-політична думка ЗУНР/ЗОУНР (листопад 1918 р. – липень 1919 р.)». В ній автор проаналізував питання розбудови збройних сил, розподілу повноважень ключових органів державного та військового керівництва. Також розглянув найважливіші воєнні операції армії Галицької республіки – і ті, які були втілені, й ті, яким судилося залишитись у планах. Він окреслив альтернативні варіанти перебігу польсько-української війни 1918–1919 рр., вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на еволюцію стратегії збройної боротьби. В своїй роботі Михайло Галущак уперше в історіографії обґрунтував доцільність використання терміну «Українське військо» щодо збройних сил ЗУНР.
Крім того, автор проводить численні історичні паралелі у війні з Польщею століття тому й сучасною війною з Росією. Свого часу він воював на сході України проти сепаратистів та окупантів.
«Влітку 2015 року під час «зачистки» Мар’їнки, коли смерть зазирала нам у вічі, несподівано пригадалося висловлене на одній із лекцій твердження нашого викладача Олега Павлишина, що Галицька Армія, перебуваючи на Наддніпрянщині, поважала приватну власність. Спостерігаючи за людьми, які не знали, солдати котрого війська заходять до їхнього обійстя разом із першими променями сонця, мимохіть майнула ще й згадка про обставини нашої визвольної боротьби в ХХ столітті, коли ніхто не був певен, якими словами вітати тих, хто стукав у двері. Тоді я виразно усвідомив, що опинився у становищі, про яке вже неодноразово чув або читав. Складалося враження якогось дежавю», – зазначив Михайло Галущак.
Павло Паламарчук, “День”, Львів