Театр «Гармидер» eже став однією із луцьких родзинок, своєрідним культурним явищем, без якого життя міста вже й не уявити. Понад десять років «Гармидер», який спочатку був театром студентським, потім – народним аматорським, працював на базі культурного центру «Красне». «Красне» – це старенький, радянських часів, кінотеатр «Мир», у якому вміщалися і бібліотека, і деякі районні установи. Зал тісний, не дуже комфортний. Проте «Гармидеру» та його глядачам тут було добре. Але вдалося отримати… пустуючий ангар, у якому і буде відтепер діяти незалежний театр від імені громадської організації «Творче об’єднання „Гармидер“. В ангар завдяки пожертвам і підтримкам меценатів та просто небайдужих лучан провели і світло, і тепло.
У повідомленні про ці зміни сказано, що, звісно, нова дорога і лякає, і приваблює: «Тепер ми будемо змушені самостійно сплачувати оренду, разом зі статусом «народний колектив» керівник цього колективу втрачає заробітну платню. Але ми звикли бути чесними і вірити своєму серцю». Цієї неділі на новій локації «Гармидер» дає перший післякарантинний спектакль. Це вистава «Монодії в червоному». У залі – лише 40 глядацьких місць, розставлених згідно з вимогами щодо дистанції. Дрес-код: захисна маска. Вистава побувала у Харкові, Києві, Чернівцях, Коломиї, Володимирі-Волинському, білоруському Солігорську. Має фестивальні нагороди «за кращу режисуру» (Руслана Порицька) та пластичне вирішення (Юлія Варченко). «Поетично-документальна вистава «Монодії в червоному» — це шість яскравих документальних історій поетів кривавого ХХ століття. Пауль Целан, Юзеф Лободовський, Зузанна Гінчанка, Лариса Геніюш, Чеслав Мілош та Олена Теліга постають перед глядачем нехрестоматійно-оголеними. Вони радіють, люблять, зраджують, втікають і стрибають з мосту… Зворушливо-інтимні факти їх біографій та пронизливі вірші поєднуються у динамічних речитативно-пластичних історіях, що лишають по собі болючий червоний слід та бажання знову стати маленькою дитиною, яка кидає камінці на березі річки», – йдеться у повідомленні театру.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
*/
