Виставка «Клич нескорених» у Волинському краєзнавчому музеї знайомить із закликами українських повстанців, агітаційними матеріалами із фондів Волинського краєзнавчого музею, які у свій час були вилучені органами радянської держбезпеки у волинян – учасників визвольного руху. «Слово “Клич”, як на мене, більшою мірою передає зміст повстанських листівок, аніж “заклик”, чи “звернення”. “Клич” – це як заклик до бою, воно більш мобілізуюче, передає атмосферу і реалії визвольної боротьби», – каже Богдан ЗЕК, завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії музею, організатор виставки.
Йому важко виділити якісь цікавіші чи важливіші матеріали з виставки. Усі цінні як приклад боротьби друкованим словом в умовах підпілля проти тоталітарного режиму. «Український визвольний рух вів боротьбу із змінними окупаційними режимами не лише збройно, але й силою правди, друкованого слова, – продовжує Богдан. – Інформаційній роботі та видавничій справі ОУН приділяла значну увагу. За підрахунками істориків у 1941 році було видано 55 назв книг і брошур, 1944 році – 45, 1950 році – 83. За період 1941–1953 років з’явилося сотні різнопланових за тематикою листівок ОУН. Зокрема у 1941 році – 69, 1944 році – 94, 1950 році – 53. Повстанські друкарні становили небезпеку для тоталітарного режиму, адже поширювали заборонену інформацію, правду, яка спонукала виступати проти радянської дійсності. Тому для карально-репресивних органів у боротьбі з повстанцями головним пріоритетом ставала ліквідація друкарень, які ширили вільну думку. Українське слово було більш небезпечніше за зброю»
Ідея такої виставки була у Богдана давно, і вдалося її зреалізувати перед Днем захисника України. «Якщо історію 50 років приховували, то задля справедливості, напевно, потрібно дати 50 років на її об’єктивне вивчення! – вважає Богдан Зек. – Тому своєю роботою, сподіваюсь, ми долучимось до цього процесу .Ось це є головний мотиватор усього, напевне – відкривати невідоме і говорити про те, що не було сказано».
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
