У Європейському союзі вважають підставою для зупинення безвізового режиму з Україною рішення Конституційного Суду України про скасування головних повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції. Про це йдеться в листі посла України при ЄС Миколи Точицького до віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, пише “Європейська правда”.
“Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного Суду України №13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму“, – написав посол.
Він підкреслив, що однією з підстав для запуску процедури зупинення безвізового режиму є відхід третьої держави від критеріїв, виконання яких дало можливість запустити його.
За даними Точицького, у Європейській службі зовнішньої діяльності та Єврокомісії стурбовані також і рішенням Окружного адміністративного суду Києва, що стосуються роботи Національного антикорупційного бюро. Питання боротьби з корупцією є пріоритетним в порядку денному реформ в Україні, а незалежні антикорупційні органи – квінтесенцією успішної, правової, демократичної, інвестиційно привабливої України, підкреслили в Єврокомісії.
Незалежність, інституційна спроможність і стійкість інфраструктури, передусім антикорупційної, є критерієм досягнення низки короткострокових і стратегічних цілей у відносинах із Європейським союзом, написано в листі. Серед них:
збереження безвізового режиму з ЄС; співпраця з Міжнародним валютним фондом, що є передумовою надання Україні макрофінансової допомоги ЄС у розмірі €1,2 млрд; інтеграція в енергетичний ринок ЄС (“Європейська правда” пише, що йдеться про незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг); поширення на Україну режиму внутрішнього ринку у сфері телекомунікацій, укладання угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг (незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації); інтеграція в єдиний цифровий ринок (незалежність Національного офісу інтелектуальної власності).
Як написано в листі, європейські партнери запропонували Україні “у стислі строки створити робочу групу високого рівня з опрацювання змін до Конституції”.
Нардепка від “Слуги народу” Марія Мезенцева розповіла УНН, що теж ознайомилася з текстом цього листа.
“Питання полягає дійсно в серйозності намірів зі сторони ЄС, якщо ситуація із КСУ не буде вирішена негайно. Зокрема, іде мова про занепокоєння і стурбованість дуже конкретну щодо нещодавнього рішення КСУ, що може суперечити стратегічному курсу нашої держави до повного членства ЄС“, – підкреслила вона.
29 жовтня президент України Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому обговорять “удари” по системі боротьби з корупцією. В Офісі президента не повідомляли, про що саме говоритимуть. Однак останніми днями Окружний адміністративний суд Києва і Конституційний Суд України ухвалили два рішення, які пов’язані з діяльністю антикорупційних органів.
26 жовтня ОАСК у межах розгляду позову колишнього глави другого підрозділу НАБУ Олександра Карєєва до НАБУ про незаконність його звільнення (наказ підписав голова НАБУ в день оприлюднення рішення Конституційного Суду про неконституційність призначення Ситника на цю посаду) дійшов висновку, що рішення Конституційного Суду про неконституційність призначення Ситника на посаду глави НАБУ не виконують понад місяць, унаслідок чого “штучно продовжується дія указу” про його призначення. ОАСК передбачив передання повноважень Ситника одному з його заступників і дав низку вказівок Кабінету Міністрів, Мін’юсту, РНБО і Держбюро розслідувань.
У НАБУ заявили, що оскаржать рішення ОАСК. У бюро назвали його “заангажованим і абсурдним”. Метою такого рішення в НАБУ вважають блокування своєї роботи як “установи, яка викрила суддів ОАСК у масштабних зловживаннях і спробі захоплення влади”.
27 жовтня Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
НАЗК у зв’язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Очільник агентства назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”. НАЗК заявило, що реєстр електронних декларацій не працюватиме доти, доки Верховна Рада не ухвалить нового закону, який дасть НАЗК можливість відкривати таку інформацію.
У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, оскільки в деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подання неправдивої інформації.
Окрім того, унаслідок блокування доступу НАЗК до державних реєстрів Нацагентство не може провести спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади в держорганах, отже, не можуть бути призначені на свої посади переможці місцевих виборів, заявили в НАЗК.
Безвізовий режим між Україною та ЄС набув чинності 11 червня 2017 року. Для короткострокових поїздок за кордон громадянам України достатньо мати біометричний паспорт.
