Т.в.о. міністра Олександр Порхун
Що відомо про нового очільника Мінветеранів
Олександр Порхун – майор Збройних сил України у відставці, ветеран російсько-української війни, колишній командир 13-го окремого десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Герой України, у 2015 році нагороджений орденом “Золота Зірка”.
Першим заступником міністра у справах ветеранів він став у квітні 2020 року. Тобто Порхун почав працювати у міністерстві раніше за Лапутіну – до неї він був заступником попереднього керівника міністерства Сергія Бессараба. І після відставки Бессараба, до речі, Порхун був головним конкурентом Лапутіної у боротьбі за посаду міністра.
Олександра Порхун
Бессараб не уславився як ефективний керівник міністерства. Наприклад, згідно з даними порталу “Слово і діло”, з 17 обіцянок Бессараба виконано було лише чотири. А тут – його невиконані обіцянки. Серед них – створення системи моніторингу потреб ветеранів війни, спеціалізована програма медичних гарантій для ветеранів і членів їхніх сімей, підтримка спортивної реабілітації ветеранів. І, згідно з програмою Уряду, введення в експлуатацію Національного військового меморіального кладовища та створення Меморіалу світлої пам’яті загиблих захисників. Як бачимо, об цей камінь спотикається вже не перший міністр.
До компетенції першого заступника міністра належали здебільшого соціальні питання – житло для ветеранів, перехід від служби до цивільного життя, надання статусів. Як розповів LB.ua співрозмовник, свого часу близький до Мінветеранів, Порхуну за керівництва Лапутіної доводилося виконувати в основному операційну роботу, а також відповідати за комунікацію з депутатами та членами Кабміну. Проте останнім часом Лапутіна взагалі позбавила Порхуна повноважень, і на роботу він ходив уже “для галочки”.
Втім, якщо говорити про конкретні проєкти – саме Порхун презентував проєкт Національного військового кладовища в Биківні, і він був одним із тих, хто називав цю ділянку найбезпроблемнішою і найоптимальнішим рішенням. Нагадаємо, майже рік тому чиновники обіцяли родичам загиблих військових Національне військове кладовище в межах Києва – це була одна з основних умов від сімей.
Представники Мінветеранів, МКІП та Інституту нацпам’яті запевняли, що перші поховання можна буде провести вже восени 2023 року в Биківні – біля заповідника Биківнянські могили. Цю ділянку чиновники називали найкращим рішенням. Зазначимо, що частина родичів загиблих, які брали участь в обговореннях проєкту, досі не поховали урни зі своїми синами та чоловіками – вони чекали появи військового кладовища.
У серпні все різко змінилося – на зустрічі з родичами загиблих захисників чиновники оголосили, що Биківня тепер не підходить, а кладовище буде в наступному році у Гатному, що за 20 км від Києва. Те, як історія щодо головного військового кладовища країни перетворили на скандал через порожні обіцянки – читайте тут.
Олександр Порхун, Юлія Лапутіна та Олександр Ткаченко на презентації проєкту військового кладовища у березні
Як професійність Олександра Порхуна оцінюють представники ветеранської спільноти
Один зі співрозмовників LB.ua, дотичний до справ міністерства, характеризує Порхуна як хорошого менеджера і людину. Також згадує, що в пана Олександра були непрості стосунки з міністеркою Лапутіною, як і в багатьох інших вже колишніх заступників, які пішли з міністерства через тиск з її боку.
Інший співрозмовник LB.ua з ветеранської спільноти зауважує, що Олександр Порхун зі старої команди аж двох міністрів, тобто він – людина з системи, тож чи буде ефективним на новій посаді і чи принесе нові підходи – сумнівно. Натомість очолити відомство має нове обличчя.
Богдана Левицька, членкиня правління Громадської ради при Мінветеранів, БФ «Волонтерське Об’єднання “ВЕСТА”», дружина військового, каже, що громадська рада вже зв’язалась із новим очільником міністерства, незабаром чекають зустрічі.
Богдана Левицька
“Ми з ним уже зв’язалися, плануємо незабаром зустрітися і чекаємо, яку мету для міністерства він поставить на найближчий час. Адже немає чітких рамок, скільки він буде на посаді, тож він має поставити плюс-мінус реальні задачі і від цього відштовхуватись. Якщо дійсно ця людина виконає навіть короткострокові якісь завдання, то у нього будуть великі шанси залишитися на посаді міністра. Зараз багато залежить від пана Олександра, як він швидко буде збирати команду, хто буде в цій команді, як він виходитиме в комунікацію з родинами загиблих, ветеранами, Громадською радою та іншими об’єднаннями і як буде взаємодіяти з іншими міністерствами”, – пояснила Богдана.
Та один із перших кроків, на які має піти Порхун – почистити стару команду міністерства, вважає вона, “бо там є деякі неефективні люди, які паразитували на програмах”.
Загалом доцільність існування окремого міністерства у справах ветеранів – сумнівна, і на цьому акцентує багато людей зі сфери. Адже питання ветеранів має бути на рівні віце-прем’єра.
“Ось у нас є віце-прем’єрміністр з питань євроінтеграції, але немає окремого міністерства. І це правильно. Бо якщо говорити про ветеранів – це має координуватися робота і Міністерства охорони здоров’я, і Міністерства соціальної політики”, – переконаний один із наших співрозмовників. Подібну думку поділяє багато хто у ветеранській спільноті. Але наразі це окрема тема.
Щодо призначення Порхуна можна почути чимало аргументів, мовляв, це тимчасове процедурне рішення – ось, звільнили міністерку, і перший її заступник перейняв її повноваження. Але подібна історія трапилася у липні 2023 року зі змінами в Міністерстві культури та інформаційної політики – тоді замість Олександра Ткаченка тимчасово виконуючим обов’язки призначили Ростислава Карандєєва. Сьогодні лютий, а він досі на посаді. Чи змінилося щось суттєво в міністерстві? Ні.
Втім, можна і пригадати історію з призначенням в.о. міністерки охорони здоров’я Уляни Супрун, яка на своїй тимчасовій посаді впроваджувала непросту реформу української медичної системи. Тож процедурне це рішення, чи ні, міністерство може піти різними шляхами. Ми звернулися до пана Олександра за коментарем – і щодо пріоритетів у його роботі, і щодо першочергових рішень. Як тільки отримаємо відповідь – ми її опублікуємо.
