Тихановська оголосила про створення Координаційної ради для передання влади в Білорусі

Кандидатка у президенти Білорусі, опозиціонерка Світлана Тихановська 14 серпня заявила, що створює Координаційну раду для передання влади. У неї можуть увійти представники громадянського суспільства, написано у зверненні Тихановської в Telegram-каналі об’єднаного штабу опозиційних кандидатів “Пул первой”.

До ради, за словами Тихановської, можуть увійти представники громадянського суспільства, “шановні й відомі білоруси, професіонали своєї справи”.

Вона доручила своїй довіреній особі Ользі Ковальковій і адвокату Максиму Знаку приймати заявки про висунення членів ради від організацій і об’єднань громадян.

“Прошу вас об’єднатися в Координаційну раду. Нам дуже потрібна ваша допомога і досвід. Нам потрібні ваші зв’язки, контакти, експертні поради та підтримка. У цю Координаційну раду мають увійти всі, хто зацікавлений у діалозі і мирному переданні влади, – трудові колективи, партії, профспілки та інші організації громадянського суспільства”, – написано у зверненні Тихановської.

Вона також сказала, що влада має показати готовність до діалогу з народом.

“Це означає відпустити всіх затриманих. Це означає прибрати з вулиць міст ОМОН і війська. Це означає порушити кримінальну справу проти тих, хто віддавав злочинні накази бити і стріляти в людей”, – уточнила опозиціонерка.

Зараз Тихановська в Литві разом із дітьми. Їй виділили житло і надали охорону. Опозиціонерка прибула в Литву після того, як її приблизно протягом семи годин утримували в Білорусі.

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п’ятеро кандидатів. Центрвиборчком країни 14 серпня оголосив остаточні результати виборів. Переміг Олександр Лукашенко, набравши 80,1% голосів виборців (4 661 075 людей). Решта кандидатів у президенти набрала в рази менше голосів: опозиціонерка Світлана Тихановська – 10,1% (588 622 особи), співголова об’єднання “Говори правду” Андрій Дмитрієв – 1,2% (70 671), ексдепутатка Палати представників Анна Канопацька – 1,67% (97 489), лідер партії “Білоруська соціал-демократична Грамада” Сергій Черечень – 1,14% (66 613).

Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікації виборів. Вони збираються ввечері на мітинги, а вночі розходяться. Для розгону протестувальників силовики застосовують спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети.

Акції супроводжують зіткненнями протестувальників і міліції. Наразі відомо про затримання приблизно 7 тис. демонстрантів. Їм інкримінують масові заворушення, хуліганство та опір співробітникам міліції.

Під час протестів 10 серпня загинув 34-річний Олександр Тарайковський. Пізніше повідомляли про загибель 25-річного Олександра Вихора, якого 9 серпня затримали в Гомелі. За даними рідних, йому стало зле в закритому автозаку, який прямував у СІЗО.

Іноземні держави та міжнародні організації закликали владу Білорусі утриматися від насильства. Із такими заявами, зокрема, виступили США, ЄС, Україна, Польща, Литва тощо. У США і ЄС заявили, що вибори в Білорусі не були вільними і демократичними. За даними ЗМІ, наприкінці серпня Євросоюз розгляне питання запровадження санкцій проти Білорусі.

13 серпня стало відомо, що країни ЄС до кінця місяця теж готуються запровадити санкції проти Білорусі у зв’язку із силовими методами влади країни з розгону протестувальників.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 14 серпня закликала запровадити додаткові санкції проти влади Білорусі, які порушили демократичні цінності та права людини.

Президент Литви Гітанас Науседа сказав, що Лукашенко більше не є законним президентом Білорусі, тому що демократичних виборів у країні не було.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *