Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн виступає під час конференції відновлення України 2024 у Берліні, Німеччина, 11 червня 2024 року
Урсула фон дер Ляєн після оголошення попередніх результатів виборів заявила, що ЄНП є якорем стабільності та побудує бастіон проти радикальних правих та лівих сил. Вона також заявила, що “центр тримається, але також правда, що крайні ліві і праві отримали підтримку, і саме тому результат покладає велику відповідальність на центристські партії”.
Уже найближчим часом почнеться процес створення коаліції і найочікуванішим результатом буде поновлення партнерства європейських центристів. Щоправда Урсула фон дер Ляєн під час виборчої кампанії намагалася перестрахуватися та загравала з правими силами, зокрема Джорджією Мелоні та її групою Європейських консерваторів та реформістів.
Європарламент: що потрібно знати
Члени Європейського парламенту стоять, слухаючи гімн ЄС під час офіційного засідання з нагоди 20-ї річниці розширення ЄС, 24 квітня 2024 року
Європарламент – законодавчий орган Європейського Союзу, депутатів якого обирають прямим голосуванням громадянами усіх країн ЄС. Кількість депутатів від кожної із 27 країн блоку залежить від чисельності її населення, при цьому найменші країни отримують дещо більше місць. Парламент попереднього скликання налічував 705 депутатів, обраний у 2024-му – 720, оскільки Франція, Іспанія та Нідерланди отримали по два додаткові місця, Австрія, Бельгія, Польща, Словенія, Словаччина, Фінляндія, Латвія, Ірландія та Данія – по одному.
Найбільше представників у Німеччини – 96, Франції – 81, Італії – 76, Іспанії – 61 та Польщі – 53. Найменше у Кіпру, Люксембургу та Мальти – по 6 представників.
Результати виборів до Європарламенту
Європейський парламент:
– затверджує бюджет ЄС;
– ратифікує міжнародні угоди;
– затверджує президента Європейської комісії;
– контролює Єврокомісію (може висловлювати їй вотум недовіри); Європейський парламент не має права законодавчої ініціативи і лише розглядає проєкти, які пропонує Європейська комісія. Парламент може погодити документ, відхилити його або ж запропонувати свої доповнення – їх має погодити Рада ЄС.
Політичні групи
У попередньому скликанні Європарламенту було сім наднаціональних політичних груп:
Європейська народна партія (ЄНП)
176 місць у минулій каденції, 186 – за підсумками виборів-2024.
Ідеологія – християнська демократія, консерватизм.
Найбільші партії – німецька коаліція ХДС/ХСС, іспанська Народна партія та польська “Громадянська платформа” прем’єр-міністра Дональда Туска.
Прогресивний альянс соціалістів і демократів (СіД)
139 місць у минулій каденції, 135 – за підсумками виборів-2024.
Ідеологія: соціал-демократія, демократичний соціалізм.
Найбільші партії – Іспанська соціалістична робітнича партія прем’єр-міністра Педро Санчеса, італійська Демократична партія та Соціал-демократична партія Німеччини канцлера Олафа Шольца.
Оновити Європу
102 місця у минулій каденції, 79 – за підсумками виборів-2024.
Ідеологія: лібералізм і єврофедералізм.
Найбільша партія – “Відродження” президента Франції Еммануеля Макрона.
Зелені – Європейський вільний альянс
72 місця у минулій каденції, 53 – за підсумками виборів-2024.
Ідеологія: екополітика, регіоналізм і права меншин.
Найбільша партія – німецька “Союз 90/Зелені”.
Європейські консерватори та реформісти (ЄКР)
69 місць у минулій каденції, 73 – за підсумками виборів-2024.
Ідеологія: консерватизм і націонал-консерватизм.
Найбільші партії – польська “Право і справедливість” Ярослава Качинського та італійська “Брати Італії” прем’єр-міністра Джорджії Мелоні.
Ідентичність і демократія
49 місць у минулій каденції, 58 – за підсумками виборів-2024.
Ідеологія: націоналізм, правий популізм, євроскептицизм.
Найбільші партії – італійська “Ліга” та французька “Національне об’єднання” Марін Ле Пен.
Ліві
37 місць у минулій каденції, 36 – за підсумками виборів-2024.
Ідеологія: демократичний соціалізм, комунізм, лівий популізм.
Також в Європарламенті попереднього скликання 61 депутат не увійшов до жодної із груп, або був виключений із них. У новообраному складі таких буде сто.
Центр рухатиметься праворуч
Відчуваючи зростання рівня підтримки ультраправих, християнські демократи Урсули фон дер Ляєн напередодні виборів змістилися правіше в питаннях міграції та клімату – і були винагороджені тим, що залишилися найчисленнішою групою в парламенті. І попри те, що ЄНП, ймовірно, відтворить попередню коаліцію з соціалістами та лібералами, вона також буде домовлятися з деяких важливих для себе питань з партіями правого спектру, якщо зможе зробити це, не відштовхнувши своїх центристських союзників. Зокрема можна очікувати змін в економічній, соціальній та екологічній політиці ЄС.
Головний кандидат від ХСС Голова групи ЄНП у Європейському парламенті Манфред Вебер (ліворуч), президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер на мітингу ХДС і ХСС у ході виборів до Європарламенту, 07 червня 2024 року
Німецькі “Союз 90/Зелені”, які у 2019 році здобули колосальну підтримку в 20% голосів завдяки численним кліматичним протестам і у минулому скликанні парламенту здійснили цілий ряд ініціатив в рамках Зеленого курсу ЄС, цього разу зазнали поразки і отримали лише 12%, оскільки старші виборці відчули на власних гаманцях ціну “зеленого переходу”, а молоді виборці перейшли до партій, що стали яскравіше уособлювати боротьбу з істеблішментом – до ультраправої “Альтернативи для Німеччини”, що набрала 16% голосів та ультралівого “Альянсу Сари Вагенкнехт”, що набрав 6%.
Зважаючи на зниження підтримки “зелених” у Франції та інших країнах, ця поразка матиме значний вплив на політику ЄС у сфері зміни клімату, яка досі залишається найбільш радикальною у глобальному вимірі. Ймовірно, замість не надто популярних екологічних тем ЄНП просуватиме питання правого порядку денного, зокрема, у сфері безпеки, оборони та міграційної політики.
Правий марш і перспективи “супергрупи”
Більшість надбань правих та ультраправих зосереджені в країнах-лідерах ЄС із великою кількістю євродепутатів: Франції, Німеччині та Італії. Одним із найбільших тріумфаторів виборів стало “Національне об’єднання”, що набрало у Франції понад 31% голосів, завдавши болісної поразки партії “Відродження”, котра набрала менше 15%. Партія Марін Ле Пен відтепер є провідною ультраправою силою в Європарламенті. Натомість дітище Макрона, група Оновити Європу, яка відігравала ключову роль в попередній коаліції, після поразки зменшить свій вплив, що ускладнить президентові Франції просування свого бачення європейської політики в Брюсселі.
Партія “Брати Італії” прем’єр-міністра Джорджії Мелоні набрала майже 29%, відібравши голоси у “Ліги”, партії, яку очолює прихильник Путіна Маттео Сальвіні: колись провідна партія групи “Ідентичність і демократія” втратила 21 з 29 місць.
Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні під час заходу з нагоди закриття кампанії партії Fratelli D’Italia перед виборами в Європарламент
Ле Пен уже закликала Мелоні об’єднатися у праву “супергрупу” в Європарламенті. Партія Ле Пен навіть розірвала стосунки з “Альтернативою для Німеччини” після того, як один з її лідерів, євродепутат Максиміліан Кра заявив, що не вважає членів СС злочинцями. Однак в понеділок “Альтернатива” виключила Максиміліана Кра зі складу своєї делегації, що скоріш за все відкриє шлях до повернення партії до складу групи Ідентичність і демократія.
Гіпотетичне об’єднання правих могло б стати другою за величиною силою Європарламенту: згідно з попередніми результатами праві та ультраправі партії отримають близько 160-170 місць у парламенті: 73 місця у Європейських консерваторів та реформістів, 58 місць у Ідентичності і демократії, серед неафілійованих ультраправих партій – 15 місць у “Альтернативи для Німеччини”, 10 місць у “Фідеса” Віктора Орбана, 6 місць у польської “Конфедерації”, 3 місця у болгарського “Відродження”.
Проте суперечності у позиціях правих роблять перспективи об’єднання вкрай малоймовірними.
Партії, які входять до групи Європейських консерваторів та реформістів, переважно є поміркованими правими, що виступають із позицій м’якого євроскептицизму. Більшість політичних сил цієї групи підтримують Україну та надання їй допомоги, виступають проти поступок РФ, зокрема партії-лідери – польська “Право і справедливість” та “Брати Італії” прем’єр-міністра Джорджії Мелоні, яка значно посилить свій вплив у новому скликанні Європарламенту. Мелоні під час виборчої кампанії демонструвала готовність співпрацювати з партіями центру.
Кандидатки-українки від Італії на виборах у Європарламент: «Нам час діяти»
До групи консерваторів прагне долучитися “Фідес” Віктора Орбана, однак Мелоні поки блокувала цей процес через позицію партії та її лідера щодо російської агресії. З цієї ж причини група Європейських консерваторів та реформістів критикувала своїх ідеологічних сусідів із групи Ідентичність і демократія.
Учасники Ідентичності і демократії переважно симпатизують Росії та виступають проти підтримки України. Втім, ядро об’єднання, “Національне об’єднання” Марін Ле Пен поступово пом’якшує свою риторику щодо України і навіть спромоглася засудити агресію Росії.
Друзі Путіна у меншості
Віктор Орбан під час вечірки партії Фідес після виборів до Європейського парламенту та місцевих виборів в Угорщині, 10 червня 2024 р.
Загалом партії, які виступають проти підтримки України, як з правого, так із лівого крила, сумарно отримають приблизно 150 місць із 720. Найбільш вагомі з них це французька “Національне об’єднання” (30 місць), німецька “Альтернатива для Німеччини” (15 місць), угорська “Фідес” (10 місць), “Нескорена Франція” (9 місць) італійська “Ліга” (8 місць), німецький “Альянс Сари Вагенкнехт” (6 місць) “Австрійська партія свободи” (6 місць), польська “Конфедерація” (6 місць), “Альянс за союз румунів” (6 місць), нідерландська “Партія Свободи” (6 місць), “Соціал-демократична партія Австрії” (5 місць), словацька “Курс – соціальна демократія” (5 місць).
Умовна “коаліція Путіна” не зможе поставити під сумнів європейський консенсус щодо російської агресії, хоч виступів на користь Кремля та проросійських акцій в Європарламенті не бракуватиме.
Вплив виборів на внутрішню політику
За підсумками виборів вагомі зміни відбуваються на національному рівні у трьох країнах ЄС – Франції, Бельгії та Угорщині.
З позитивного для України – блок “Фідес”-ХДНП Віктора набрав менше 45%, отримавши 11 місць із 21. Це найгірший результат партії на виборах до Європарламенту за всю її історію. В той же ж час нещодавно створена опозиційна партія “Тиса” отримала майже 30% голосів та 7 місць. Її очільник Петер Мадяр, донедавна – незначний чиновник в уряді, набув популярності на темах корупції та зловживанні владою “Фідес” і став реальним конкурентом партії Орбана на наступних парламентських виборах в 2026 році.
Прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кроо оголосив про відставку після поразки його партії на національних виборах, де набрала 5,5% та виборах в Європарламент, де набрала 5,8%. На обох виборах перші два місця вкотре зайняли партії, що виступають за незалежність Фландрії, однак поки вони не набирають достатньо впливу, аби реалізувати свою програму.
Соціал-демократична партія Німеччини канцлера Олафа Шольца продемонструвала найгірший результат в історії – трохи менше 14%. Загалом партії урядової коаліції сумарно набрали 31% голосів, лише трохи більше ніж результат ХДС/ХСС, що навряд чи дає хороші надії канцлеру на переобрання на федеральних виборах в жовтні 2025 року.
Однак найбільш вагомі для України події в ЄС найближчий місяць відбуватимуться у Франції. Успіх партії Марін Ле Пен (понад 31% голосів) та поразка “Відродження” (менше 15% голосів) президента Франції Еммануеля Макрона, спонукали останнього одразу розпустити національний парламент та оголосити позачергові вибори на 30 червня.
Президент Еммануель Макрон оголошує про своє рішення розпустити парламент і призначити вибори в Парижі, Франція, 12 червня 2024 року.
Зараз соціологічні опитування демонструють падіння рівня підтримки президентської сили з 26% на виборах в 2022 році до 19% на тлі росту підтримки “Національного об’єднання” з 19% на виборах в 2022 році до 34%. Макрон вирішив не ігнорувати заклики про проведення позачергових виборів з боку ультраправих, оскільки розумів, що це лише послаблюватиме позиції його партії та його власні наступні три роки до чергових парламентських та президентських виборів у 2027 році, на яких він уже не балотуватиметься, однак прагне висунути наступника із своєї партії – Габріеля Атталя.
Розпустивши парламент та призначивши вибори, Макрон, скоріш за все, розраховує на коаліцію з лівими партіями для протистояння загрозі ультраправих, або ж справді готовий віддати право формувати уряд партії Ле Пен, сподіваючись, що перебування при владі знищить рейтинги “Національного об’єднання” до 2027-го року.
Інші політичні сили Франції відреагували на такий розвиток подій моментально. Спочатку провідні ліві рухи – проєвропейська «Соціалістична партія» та євроскептична «Нескорена Франція» разом з іншими лівими та зеленими партіями створили єдиний блок “Новий Народний Фронт” для формування спільного списку на виборах до парламенту. За попередніми опитуваннями цей блок претендує на 30-31% голосів.
Макрон грається з долею Франції: пан або пропав
У відповідь на це очільник правоцентристської Республіканської партії Ерік Сьотті заявив, що прагне виступити на виборах “єдиним фронтом” із “Національним обʼєднанням”, оскільки партія Марін Ле Пен є найбільш ідеологічно близькою. Уже цілий ряд представників партії у обох палатах парламенту, зокрема лідер фракції в Сенаті Жерар Ларше та лідер фракції у Національній асамблеї Олівʼє Марло, засудили це рішення та заявили, що добиватимуться відставки Сьотті із посади очільника партії.
Лідери ж німецької ХДС/ХСС, найбільшої партії в ЄНП, заявили, що якщо республіканці підуть на альянс з Ле Пен, їх виключать із групи в Європарламенті.
Франція на найближчі місяці зануриться у виборчу кампанію та післявиборчі внутрішньополітичні ігри, результати яких можуть вплинути на зовнішньополітичний курс Парижа. І це поки найбільш значний наслідок виборів до Європейського парламенту для нашої країни.
