Створити надійну систему для голосування онлайн складніше, ніж захистити її від втручання. Про це в коментарі виданню “ГОРДОН” розповів експерт у сфері кібербезпеки, технічний директор компанії SHALB Володимир Цап.
“Проведення референдуму онлайн – питання, швидше, політичне, а не технічне. Ідеться не про те, що хтось втрутиться і змінить результати голосування, а про те, хто матиме фінальний результат і чи зможе він його змінити. Від цього ніхто не застрахований. Саме тому ми маємо протоколи з мокрими печатками, які отримує ЦВК. І водночас уже кілька разів були прецеденти перерахунку бюлетенів. Чи унеможливлюється такий сценарій під час голосування онлайн? В електронному вигляді голос конкретної людини має бути анонімним і незмінним. Нам треба перевірити, що конкретний користувач зробив саме такий вибір. Ось це є найбільшою складністю. У реальному житті вам дають корінець (який не має жодної прив’язки до вашого імені та прізвища), ви заходите в кабінку, ставите позначку й опускаєте в урну. В онлайн фізичний бюлетень відсутній. Людині дадуть тимчасовий доступ для здійснення голосування, який потім фізично зникне. І ось це додатково створює можливості для маніпуляцій”, – пояснив Цап.
Він вважає, що технічно Україна готова до голосування в інтернеті.
“Проведення голосування в такому форматі цілком реальне. Тим більше, що вже працюють такі механізми, як сайти з петиціями, де люди авторизуються за допомогою ідентифікаційного коду, Bank ID, Mobile ID, електронного підпису. Якщо їх використовують для ідентифікації користувача під час проведення банківської операції, то з ними можна провести авторизацію і для онлайн-голосування на референдумі. Це достатньо безпечно”, – підкреслив експерт.
Він зазначив, що найскладнішою частиною онлайн-голосування є надійність системи.
“Якщо якийсь час система голосування не працюватиме, ми не одержимо частини голосів. Тому тут важлива технічна реалізація. Це складніше, ніж гарантувати безпеку. Але це цілком реально, якщо систему розробить компетентна, грамотна команда. Головне, щоб це було відкрито і прозоро. Сторонні компанії можуть розробити аудит системи голосування і перевірити її на якихось простих речах. Наприклад, на опитуванні, що українці більше люблять – морозиво чи вареники. Це дасть змогу перевірити систему, подивитися, як вона працює, виправити недоліки і несправності. Тоді можна і референдум проводити”, – розповів Цап.
На його думку, розроблення системи онлайн-голосування окупиться під час перших же виборів.
“Я оцінюю створення такої системи в кілька мільйонів доларів. Насправді це не дуже дорого, якщо підрахувати, скільки коштів і ресурсів потребує проведення звичайного референдуму. Думаю, за перший проведений референдум усі витрати окупляться”, – резюмував співрозмовник.
9 червня на сайті Верховної Ради опублікували текст законопроєкту президента України Володимира Зеленського про народовладдя через всеукраїнський референдум. У ньому, зокрема, ідеться, що для організації та проведення електронного голосування створюють спеціальну дільницю, яка охопить інтернет-голосування як на території України, так і за межами країни. У пояснювальній записці до законодавчої ініціативи зазначено, що можливість електронного голосування є “ключовою новацією законопроєкту, що виділяє його серед інших законопроєктів, які реєструвалися у Верховній Раді”.
Проєкт закону про всеукраїнський референдум входить у пакет законопроєктів “про справжнє народовладдя”, яке обіцяв установити Зеленський після першого туру президентських виборів 31 березня 2019 року.
У листопаді минулого року перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук говорив, що в пакет законопроєктів про народовладдя входять “сім – вісім законопроєктів”. Серед них перший віцеспікер назвав проєкти законів про всеукраїнський референдум, місцеві референдуми, електронні петиції, народні законодавчі ініціативи, народне вето на закони та ухвалення рішень.
