Син колишнього першого заступника голови податкової міліції часів Віктора Януковича Андрія Головача – Олександр Головач – має намір через суд повернути 130 млн грн, сплачених як відшкодування збитків державі в межах угоди його батька зі слідством у справі про незаконну виплату ПДВ 2016 року. Про це стало відомо з позовної заяви Головача-молодшого, яку опублікувало агентство “РБК-Україна”. На думку журналістів, провести повернення коштів Головачу може допомогти оточення генпрокурорки Ірини Венедіктової.
Автори розслідування нагадали, що про угоду Головача зі слідством 15 лютого 2017 року оголосив Юрій Луценко, який був тоді генпрокурором. За його словами, перед звільненням Головача із СІЗО в лютому 2016-го той не тільки визнав себе винним у функціонуванні організованого злочинного угруповання на чолі з Януковичем та ексміністром доходів і зборів Олександром Клименком, але й “розписав схеми та діючих осіб мафіозного угруповання”. Генпрокурор тоді підкреслив, що свідчення Головача стануть доказовою базою в майбутньому суді над Клименком.
Однак виявилося, що син Головача, від імені якого відбувалося перерахування суми збитків, вважає такий платіж неправомірним. 22 червня 2020 року Печерський районний суд Києва проведе слухання в цивільній справі №757/66636/19-ц за позовом Головача Олександра Андрійовича до Державної казначейської служби, Офісу генерального прокурора та Державної податкової служби України. Крім 130 млн грн збитків, Головач-молодший також хоче повернути 11,7 млн грн “інфляційних”.
Суть претензій зводиться до того, що син не був стороною будь-яких угод зі слідством, зокрема й угоди від 22 грудня 2016 року. Також у нього не було довіреності від батька на здійснення яких-небудь дій від його імені, його не було визнано винним у завданні будь-якої шкоди державі, і відповідно, жодних підстав вносити 130 млн грн на рахунок казначейства в нього не було. У позовній заяві Головач-молодший пише: “130 млн грн були сплачені мною помилково”.
Адвокатом, який подавав позов, є Володимир Качан, колишній суддя Вищого адміністративного суду України (до 2016 року). Ще 2018 року в медіа публікували дані про те, що Качан завдяки своїм суддівським зв’язкам нібито впливав на розгляд справ щодо рейдерського захоплення Андрієм Головачем та його оточенням сільськогосподарських підприємств Чернігівської області, зазначає агентство.
Через інших адвокатів Головачі можуть бути пов’язані з одним із головних чиновників в оточенні генпрокурорки Ірини Венедіктової – в.о. начальника департаменту з нагляду за діяльністю ДБР Олександром Пановим, пише автор розслідування.
За його інформацією, одним з адвокатів Головача є Сергій Чорний, експрокурор Генпрокуратури (звільнився в листопаді 2019 року), який раніше працював у Харківській області разом із Пановим слідчим першого відділу слідчого управління. Чорний фігурує як адвокат у справі №591/3603/19 Євгена Сергушина, найманого менеджера Головача-молодшого. Панов, за даними Delo.ua, в Офіс генпрокурора міг потрапити за протекцією свого тестя – колишнього топменеджера в компаніях бізнесмена Сергія Курченка, колишнього харківського міліціонера Олександра Семинога.
Андрій Головач народився в Донецьку. Працював заступником начальника податкової інспекції в Запорізькій області, потім очолював управління податкової міліції у Дніпропетровській області. 2010 року його було призначено першим заступником начальника податкової міліції. Того самого року він став першим заступником голови Державної податкової служби України – начальником податкової міліції, обіймав цю посаду до 2014 року. У серпні 2016 року в межах розслідування справи Януковича військова прокуратура разом із СБУ затримали Головача і провели в нього обшук.
Суд погодив арешт із можливістю застави в розмірі 200 млн грн. Слідство встановило, що через банківські рахунки, зареєстровані на Головача та членів його сім’ї, провели в період із листопада 2013 року до дня арешту експодатківця 12 серпня 2016-го фінансові операції на загальну суму 1 млрд 600 млн грн.
Головач погодився на угоду зі слідством і дав свідчення проти Януковича, виплатив разом зі ще одним обвинуваченим, колишнім керівником аукціонного комітету Мінекономіки Олександром Сухомлином, 152 млн грн у бюджет і дістав умовний строк. Застави він не вносив.
