Галина Літош
Ланцюжок «начпрод — ДОТ — постачальник — виробник» і як це працює
Що конкретно і для кого змінює нова модель постачання, яку зараз тестуєте в Київській області?
Для військової частини — начпрода, діловода — не зміниться нічого. Окрім того, що до них має потрапляти товар, який додатково пройшов контроль якості на розподільчих центрах. Їм так само від одного постачальника приїжджатимуть усі 360 позицій, які є в каталозі, так само оформлятимуть документи.
Змінюється взаємодія на рівні контрактів. Зараз у нас тристоронній контракт: є постачальник, є замовник ДОТ і отримувач — це військова частина. І ДОТ, як замовник і третя особа в контракті, не визначає, у кого з виробників і які продукти купувати. Це зона відповідальності виключно постачальника.
Тут може бути багато маніпуляцій, починаючи з того, що постачальники шукають найдешевше, іноді невчасно передають заявки виробникам, через що затримуються поставки й відвантаження. Є випадки, коли виробники скаржились, що постачальник, отримавши замовлення за дев’ять днів, пішов шукати найнижчу ціну по ринку, передомовлявся і потім фінальне замовлення видав за два дні до того, як товар вже має бути у в/ч. І в такому разі виробник спізнюється.
У новій моделі ми сказали, що будемо обирати виробників.
І ви будете постачальнику казати, що, умовно, м’ясо замовляй в оцих чи отих?
Так. Але щоб тут не було корупційної складової, ми це робимо через сигнальні торги — це такий інструмент на Прозоро.
Який вигляд мають ці сигнальні торги?
Усі 360 позицій з каталогу продуктів у нас розбиті на певні лоти. Є, наприклад, лот «Печиво». Туди заходять виробники кондитерських виробів, вони між собою торгуються, там фіксують найкращу цінову пропозицію, і далі вже постачальнику кажемо: «Дивись, ось тобі виробник, ось його розцінки, відповідно, ця продукція за цими цінами має їхати до військової частини».
Сигнальні торги — це та сама процедура аукціону, тільки ми не підписуємо так званий стандартний держконтракт. Тобто ми говоримо про те, що є описи товару, продукція має їм відповідати. І як результат виробники виходять і кажуть: «Окей, я можу постачати такий продукт, він мені не складний».
Так ми через відкриту систему Прозоро залучаємо виробників. І який великий плюс для виробників — вони відразу знають, де склад, куди вони відвантажуватимуть. Відповідно, вони можуть планувати і прогнозувати вартість. Їм зрозуміло, куди везти, як відвантажувати і як платять.
І ця прозорість дозволяє залучати великих виробників.
У нас уже пройшли перші сигнальні торги і зайшло чимало великих виробників: «Вітмарк-Україна» постачатиме соки, «Волошкове поле» — молочну продукцію, «Грона» — печиво, це великий виробник, якого можна зустріти і в наших супермаркетах, і за кордоном. Це, до речі, один із запитів військових: «До нас приїжджає продукція з якимись біло-чорними етикетками, ми взагалі не знаємо, що воно таке, чи можна, щоб до нас приїжджав той продукт, який бачимо в магазині?».
А чому великі виробники раніше не заходили в цю історію?
Багато нюансів. Починаючи з того, що до них не зверталися самі постачальники, а коли зверталися, то виробника не влаштовували ціни, прозорість, як з ним розрахуються.
Бо коли постачальник вибирає сам виробників, ми навіть не знаємо, на яких умовах вони співпрацюють. Ми навіть у суд не можемо подати, якщо, наприклад, постачальник не розраховується з виробником за поставлений товар і виробник вимагає від держави сплатити йому кошти, адже він — поставив свою продукцію для ЗСУ.
Тобто тепер за цим тристороннім контрактом ДОТ буде виступати як поручитель?
Як гарант прозорості взаємодії трьох сторін. Ми стаємо повноцінними учасниками гри. І можемо застосувати санкції до постачальника, якщо він порушує умови співпраці з виробником.
Ми хочемо побудувати ланцюжок доброчесних відносин.
За постачальниками тоді залишається логістика. Вони зі складів забирають усі позиції і розвозять це все по військових частинах?
Зараз пілотна модель діятиме тільки по Києву й області. Планували, якщо чесно, п’ять регіонів. Декілька разів проводили ринкові консультації, але на всі п’ять областей ніхто з постачальників не вийшов.
Тоді додатково ще раз з усім ринком переговорили, зробили певні зміни в підході, прозорості й обмежилися однією областю. Бо Київська досить велика, з великими обсягами, щоб потім можна було це розкатати як пілот на інші регіони.
Чотири інші області: Черкаська, Кіровоградська, Житомирська, Вінницька — проторгували ще за поточною моделлю. А Київ і область змогли вже проторгувати за новою. І зараз у нас триває активна стадія передачі після сигнальних торгів виробників постачальнику.
І на період споживання у військових, який починається з 10 березня, постачальник уже почне привозити продукти, які проторгували через нову модель.
Період споживання у військових — це?
Це цікава річ. Військові рахують періоди споживання тижнями. У них уся звітність під це підв’язана, усі розкладки меню, обсяги замовленого і спожитого товару, складські приміщення в/ч тощо.
Період споживання — це значить, що, умовно, з 10 по 17 березня продукт з’їдять військові. Тож поставити його слід упродовж тижня до того, тобто з 3 березня. Зазвичай це чотири дні перед початком періоду споживання. А деякі продукти можуть доставляти ще впродовж самого періоду споживання.
Галина Літош і журналістка LB.ua Катерина Амеліна
А це все теж якось оцифровано?
Це окрема облікова система ЗСУ на військовій частині. Ми лише бачимо, що відвантажено: DOT-Chain підтягує всі видаткові накладні й чого скільки доїхало. Чи спожили його в цей період, чи це запаси — ми цього не контролюємо, це зона відповідальності Командування Сил логістики, Генштабу.
І як постачальникам те, що тепер їм вказуватимуть, у кого що замовляти?
Мабуть, те, що жоден, хто працює за поточною системою, не вийшов на Київську область, дає відповідь на ваше питання. Хоча Київ — це велика частина бюджету. І за Київ часто йде дуже жорстка боротьба. Але хто хоче показувати повністю своє ціноутворення?
У нас же є постачальники, які працювали і до ДОТу. Вони прийняли правила ДОТу — електронний документообіг, коли ми можемо в будь-який момент подивитися, що куди поїхало, виставити вимоги до якості і штрафні санкції. Тепер ми пробуємо ввести нові правила.
Знаю, що ДОТ пропонував заходити постачальниками великим мережам ритейлу. Але не склалося. Здається, лише «Варус» зацікавився. Що тут зараз?
Якраз компанія, яка входить у групу «Варус» — UT company — є нашим логістичним оператором у пілоті по Києву й області.
Чому не проявили цікавості інші мережі? Тут є моменти ризику для основного бренда: операційна система, коли працюєш з державою, зовсім інша, чимало процесів забюрократизовані.
Плюс іміджеві ризики. У нас же є народна забава — шукаємо зрадоньку. Причому іноді навіть там, де її немає. Наприклад, нещодавно прилетіло із соцмереж щодо якості продуктів, а виявилося, що це стосується постачання в іншій структурі Сил оборони, бо ж ми забезпечуємо лише ЗСУ.
А до вас, до речі, не думали доєднати інші структури?
Зараз це обговорюють, але все залежить безпосередньо і від самих Сил оборони. У нас це є в проєктах, тож коли нам доведуть це завдання, ми будемо забезпечувати.
Тож ритейлу треба мати бажання, натхнення й сили в це йти. «Варусу» ми вдячні. Весь ресурс, який вони дають для основного бізнесу, готові надавати під цей проєкт.
Ми ж налаштовані підказувати компаніям, учити їх, бо розуміємо, що це складний процес.
І, мабуть, якщо буде вдалий досвід «Варусу», то й інші ритейлери задумаються?
Ми на це сподіваємось. Бо чи є в них потужності? Є. Тут питання політичної волі керівництва й бажання в це входити.
Нам дуже хочеться, щоб цей пілот був успішним, бо є великий запит і у військових, і у суспільства на прозорість цих процесів відбору виробника й розуміння, які продукти їдуть до твоїх рідних. Але ми приймаємо і те, що він може і не досягти тих цілей покращення якості й залучення великих виробників. Хоча перший крок ми бачимо — що їм цікаво.
Галина Літош
Скандал з консервами
Після історії з неякісною тушонкою і розірванням договору з постачальником у Донецькій області ДОТ звинуватили у вибірковості, кого карати, а кого ні. Мовляв, у інших постачальників було і більше проступків. Чи вплинула ця ситуація на вагання виробників чи постачальників?
«Трейд-Граніт Інвест» (компанія, з якою розірвали договір) є постачальником, а не виробником. І в нас досі триває господарський суд, бо вони переконують усіх, що до них застосували санкції упереджено.
Упередженості немає. Є загальна статистика: хтось більше, хтось менше мав проступків. І вони бувають різного характеру: коли машина спізнилася або недовезли частину продукції, щось приїхало розтале. Навіть в ідеальному ритейлі завжди є такі нюанси.
З «Трейд-Гранітом» інша історія: був момент фальсифікації, і це свідоме рішення дурити державу, коли постачальник робить неправдиві документи, везе товар у в/ч, знаючи, що там не можуть його перевірити. Тож це свідома дія, за яку передбачена більша відповідальність, ніж коли в тебе просто приїхали прим’яті томати.
І коли вони намагаються розказати, що в них усього два порушення було — це неправда. Вони входять у трійку порушників за якістю.
Ця ситуація дала кілька уроків: у контрактах на 2025 рік тепер є окремі штрафи за спроби сфальсифікувати документи і продукцію. Це 40 мінімальних зарплат, якщо виявили фальсифікат.
Другий урок — тепер у нас контрактом передбачено, що в кризовій ситуації можемо тимчасово підключати суміжні регіони на більш ніж чотири тижні. Коли розірвали договір з «Трейд-Гранітом» для Донеччини, тимчасово підключили постачальників з Харківської та Дніпропетровської областей до проведення нової процедури.
І ще один урок — увели обов’язкове поле в DOT-Chain, яке стосується всієї протокольованої консервованої продукції. Коли завантажується видаткова накладна на консерви, тепер її можна підписати, лише якщо зазначити номер протоколу лабораторії, яка перевірила партію тих консервів, які відвантажують.
Перевірка якості продукції
Чи міг узагалі ДОТ дізнатися про ту тушкованку, якби не журналістське розслідування?
У нас були випадки, коли час від часу військові повідомляли про неякісне, тоді запускається окремий процес: за зверненням в/ч підключається управління контролю якості при Міноборони, відслідковує, куди була направлена ця конкретна партія, чи проходила вона лабораторне випробування.
Це все робили за відгуками. А зараз це частина операційного процесу і ми граємо на випередження, щоб ця партія на потрапила до військових.
А як пропустили ту тушкованку?
Яка там була схема? От є партія тушкованки, пронумерована 13.02. Постачальник викликає представника лабораторії з цього управління при Міноборони, каже: «партія така-то — 10 тис. банок». Представники лабораторії вибирають певну кількість банок і відправляють їх на дослідження. Якщо все проходить, усе відповідає за якістю, постачальнику повертають протоколи, де пишуть: «10 тис. банок цієї партії можуть бути відвантажені от в такий-то перелік в/ч».
Що зробив «Трейд-Граніт»: за цим протоколом партії за 13.02 звертається до управління і каже, я в ці в/ч не повезу — анулюйте мені цей протокол і на цю ж партію видайте новий з тією ж кількістю та іншими в/ч. А потім везе неперевірену продукцію за анульованим протоколом. І так, ймовірно, кілька разів. А перевірити, куди поїхала ця партія, яка пройшла перевірку, і інша партія, яку відвантажили за тим самим протоколом, неможливо. Це була ціла схема, коли не було обліку консервованої продукції.
І ДОТ, по суті, досі не знає, скільки вони тої тушкованки поставили на Донеччину і по яких підвалах вона лежить?
На жаль, ні.
Тому зараз ми і ввели в DOT-Chain обов’язкове поле для підписання накладної з номером протоколу. Почали облік не просто відвантаженої продукції, а продукції порівняно з дослідженою за протоколами.
Як контролювати якість
Ви кажете, що нова модель дозволить посилити контроль за якістю продуктів. Яким чином?
Основна відмінність нової пілотної моделі від поточної в тому, що вся продукція має зайти на розподільчий склад і вийти звідти. Тож на складі буде вхідний-вихідний контроль — його здійснюватиме також представник ДОТу.
Це для того, щоб якщо везуть щось неякісне, це виявляла не військова частина, коли продукт уже доїхав до неї, а в розподільчому центрі.
Що саме робитиме представник ДОТу?
Вхідний-вихідний контроль за документами і фізично буде на прийомі товару разом з представниками постачальника – логістичного оператора.
Ці стандарти в нас розроблені окремо для кожної групи товарів. Їх передають постачальнику, щоб він знав, на що конкретно треба дивитися, коли приїжджає та чи інша група товарів.
І якщо виникає якесь спірне питання, наприклад, представник логістичного оператора відкрив машину і має якісь сумніви, то представника ДОТу можуть залучати як арбітра в суперечці. Останнє слово за ДОТом.
Це основна відмінність, бо станом на сьогодні про погану якість ми, на жаль, дізнаємося, уже коли нам в/ч про це пише.
Як скарги працюють?
У контракті передбачений механізм, коли є акт порушення договірних зобов’язань, він складається на вчасність, повноту і якість продукту. Тільки-но зафіксували якесь порушення — в/ч складає акт, відправляє його в ДОТ, ми надсилаємо його до постачальника.
Опитувань щодо якості поки не проводили. Хоча в нас це є у планах. І це має стосуватися не лише харчування, а всього, чим займається ДОТ (їжа, речі, паливно-мастильні матеріали).
Тому масштабні проєкти, як регулярний зворотний зв’язок від військових, ми плануємо на 2025 рік.
Але крім актів, є ціла команда менеджерів ДОТу, що супроводжують усі військові частини. Я їх лагідно називаю бебіситерами, бо для військової частини це перша контактна особа з ДОТу з будь-яких питань харчування, постачання, документів. Так само є ціла команда, яка працює окремо з постачальниками.
Крім того, ми несистемно збираємо зворотний зв’язок. У нас є група начпродів, з якими активно взаємодіємо й валідуємо нові напрацювання в системі, зміни.
І крім того всього, діє гаряча лінія.
Галина Літош і журналістка LB.ua Катерина Амеліна
Що зробити, щоб було смачно
У грудні керівник ДОТу Арсен Жумаділов казав, що у 2025 році є план організувати комплексну взаємодію з підрозділами, мовляв, з начпродами є комунікація, а далі військові не знають, що там замовляють і яке воно. Як це реалізують?
Є категорія скарг «несмачно» або «порції маленькі». Ми теж опрацьовуємо такі скарги, особливо коли вони приходять просто від військових через соцмережі чи журналістів. Тоді дивимося — так, тут у постачальника відвантажено на 98 % зі ста. Ось які продукти відвантажені. На жаль, як далі цим розпорядилися, ми не знаємо.
Що зробити в наших силах і що ми плануємо — це запровадити меню-розкладки, повноцінні меню з технологічними картами. Іноді причина в тому, що кухарі — це просто люди, які не можуть виконувати бойові завдання, їх переміщають у тил, і вони без профільної освіти стають на кухню. Тому їм треба трохи підказати, як це робити. Це буде окремий модуль у DOT-Chain.
Ну і зворотний зв’язок за опитуваннями. Тут, правда, можна напряму вплинути на постачальника.
Але також багато чого залежить від командирів. В одній військовій частині мені розповіли: аби годувати підрозділи на нулі, знайшли і домовилися з місцевою їдальнею, де військовим готують їжу на день, пакують в термобокси і відвозять, оскільки їм не дуже зручно готувати в бойових умовах. І так вони почали нормально їсти.
А такий досвід можна масштабувати?
Це залежить від рішення командира. Мабуть, можна, якщо буде відповідний наказ, але тоді точно треба розуміти, на якій лінії перебуває людина.
Та, повторюся, рішення також можуть бути на рівні самих командирів. Бо приклад, що я навела, наче є на поверхні, але це треба було знайти приміщення, людей які це готуватимуть, перевірити їх усіх.
Одна з найпоширеніших скарг на смак страв надходить саме від навчальних центрів. Це не ППД, не передні лінії. Що тут можна змінити, щоб виправити ситуацію? Чи можливий кейтеринг, як це організовано у військових вишах?
Насправді кейтеринг — це значно дорожче, ніж коли готують військові.
Але чи можна спростити життя і навчити військових смачно готувати — можна. Наприклад, коли Міністерство освіти і науки запускало реформу харчування у школах, з’ясували, що шкільні кухарі не вміють готувати по-іншому. Команда тоді на грантові гроші організувала декілька навчальних центрів кулінарних по Україні, куди на тиждень з’їжджалися шкільні кухарі і де з ними пропрацьовували всі ці рецепти.
Але це школи. Чи вийшло б так з навчальними центрами?
Там теж є кухарі у штаті і їм дають військових допомагати. Можливо, ми з меню-розкладкою підемо саме через великі навчальні центри.
Чи буде дотягуватись система відгуків до навчальних центрів?
Так, у нас не буде такого, що в одних питаємо, а в інших ні.
Ми думаємо, як реалізувати інші кроки реформи, бо запустити пілот і дивитися за ним — це одне. А інше — запит від тих, хто на ППД, де є люди, які не снідають і не вечеряють, а їжа на них приготована. І військові кажуть: «ви навіть не уявляєте, скільки їжі закопують у землю». Це все гроші, і за це шкода.
Для цього треба повністю міняти нормативну базу, переглядати забезпечення військових, які снідають вдома чи вечеряють, як це врахувати.
Оці всі речі мають досліджуватися і змінюватися, і це все наступні кроки.
Крім того, ми переглянули каталог продуктів — і з 406 позицій стало 360, і то це ще багато залишилося, тому що є 10–15 % позицій, яких військові частини ніколи не замовляють.
Наприклад?
Малина. Класно, ягода, корисно, але довезти її неможливо — до в/ч там доїжджає вже підброджене малинове смузі.
Тобто каталог ще будуть чистити?
Я переконана в цьому.
Ще, наприклад, у нас є охолоджений короп, не заморожений. Короп — це сезонна риба, вона може бути охолоджена тільки якийсь час.
Тому каталог точно будемо ще додатково переглядати, бо з’являються і нові продукти, ті самі хлібобулочні вироби.
І зараз у відділу категорійного менеджменту стоїть задача моніторингу. Щомісяця ми отримуємо статистику позицій, яких не замовляють, і аналізуємо, чого не привозять постачальники. Ми досліджуємо, чому саме вони не везуть – неправильно розрахували вартість чи сезонність.
Цього року міняли сезонність, бо, наприклад, гарбуз, який з’являється у вересні, передбачали в липні. І коли в липні військові частини починали замовляти гарбуз, у нас постачальники питали, де його брати.
Галина Літош
Тобто вже зараз фізично начпрод не може в липні замовити гарбуз?
Зараз у DOT-Chain каталог зашитий так, що сезонні овочі можуть бути замовлені тільки в певні періоди споживання.
Крім того, що ви вносили зміни в каталог, додатково прописували вимоги до продуктів, наприклад, масло без рослинних жирів. Які ще вимоги до яких продуктів довелося прописувати? Що з водою у м’ясі?
Є опис до каталогу на кожну позицію, де зафіксували мінімальний рівень, якому має відповідати та чи інша позиція. І, наприклад, для м’яса є певний нюанс. Ці всі вимоги мають бути підтверджені нормативним документом. Але не в усіх ДСТУ прописали допустимий рівень відсотка води. Закон про захист прав споживачів каже, що може бути хоч 50 % води, але маєте написати про це на етикетці.
Та ми не хочемо возити воду. Так, ми знімаємо гроші з постачальника, якщо кінцевий вихід за вагою на певний відсоток більший. Держава за воду не платить. Але все рівно ж складається ситуація, коли на в/ч привозять дві тонни м’яса, а лишається півтори, а їй тут і зараз треба годувати людей.
Є зважування на момент приймання і відвантаження після дефростації, ця різниця має складати до 4 %, але потрібен нормативний документ, який регламентуватиме це. Бо є, наприклад, для тушки, а окремо для філе, крилець немає. І чи можемо ми загальне правило використовувати до інших частин? Юридично не можемо.
Крім того, ми в деяких позиціях зазначили мінімальний рівень калорійності. Тут нам допомагають начпроди. Один начпрод, який має профільну освіту (у цивільному житті працював су-шефом), помітив маніпуляцію на рівні калорійності: наприклад, кабачкова ікра може мати 70 ккал, а може 150. Різниця удвічі відповідно, це треба якось регулювати.
Станом на сьогодні з 360 позицій тільки в 96 прописані калорійність, бо вони зазначені в нормативних документах. А далі треба дивитися документацію і змінювати її.
Та дві основні скарги — це вода в м’ясі / рибі та калорійність. Це те, над чим ми будемо далі працювати.
Тобто з маслом простіше і контрольованіше?
Масло, яке виробляють за ДСТУ, воно в принципі не повинно містити рослинних жирів. Тут просто питання того, що ми почали це контролювати і штрафувати за це. Бо раніше це було на сумлінні виконавця.
А зараз, коли ввели розподіл штрафів за фальсифікацію, ми погодили з управлінням безпечності харчових продуктів, що вони системно будуть брати зразки. У нас уже графік, перша група на перевірці — молочна.
Але питання сумлінності виробників залишається. Коли почали масово брати на дослідження масло, дехто замінив рослинний жир на курячий — це вже тваринний жир, його не виявиш тим самим методом, що рослинний. А вже є прецедент, коли додають свинячий. Наші виробники, на жаль, теж удосконалюють технології обходу.
Тому в забезпеченні харчуванням військових є ті самі проблеми, що в нас із вами, просто вони не мають вибору, як ми в магазині.
Галина Літош
Тобто це все реагування в моменті на креатив виробників?
У планах покращувати описи до каталогу. Треба шукати і змінювати нормативку. Тоді ця нормативна база діятиме для харчування не лише в ЗСУ.
Але зараз основний біль — це м’ясо. Ми шукаємо варіанти, як ще більше обмежити постачальників, щоб м’ясо доїжджало максимально якісне.
Нові набори сухпаїв і де вони поділися минулого разу
Альона Жужа, радниця з інформаційних технологій ДОТу, розповідала в інтерв’ю Армія TV, що ті сухпаї, які закуповувало Міноборони в попередні роки, уже закінчилися. Тож тепер це завдання для Державного оператора тилу? Як це відбувається?
Восени 2024 року ДОТу вперше довели потребу закуповувати сухпаї.
Державний оператор тилу не ухвалює самостійно рішення, що нам купувати, а що ні. Нам заходить заявка від Командування Сил логістики — чого і скільки закупити.
Тоді ми аналізуємо ринок і кажемо: «це може бути куплено за такою-то ціною». Передаємо це в Департамент політики закупівель при Міноборони, вони дивляться на бюджет і дають висновок. Якщо все ок, вони доводять нам обсяг і перелік продуктів — це значить, що ми можемо запускати стандартну процедуру торгів і вибирати, хто буде постачати.
Так восени нам вперше замовили саме сухпайки ДПНП-П (посилений) 15 норми. (Добовий польовий набір продуктів. — LB.ua).
Дійсно, 15 норму в реторт-пакетах крайній раз постачали 2023 року. Потім її замінили на 10 норму — ту, що в залізних банках. Вони не дуже популярні, особливо серед молодих військовослужбовців. Старші — прихильники такого формату, бо її кинув у вогнище, розігрів і їси.
Тому військові скаржаться саме на відсутність цієї 15 норми.
Чому її замінили?
Припускаю, у банках сухпаї виходить дешевше закуповувати.
Юрій Ніколов (редактор видання «Наші гроші». — LB.ua) каже, що ви нові сухпаї занадто дешево закупили.
Він оцінював наші дві абсолютно різні закупівлі: спочатку було, що на 12% дорожче і мова йшла про посилені ДПНП, а потім – що занадто дешево, але то вже було про стандартні. І наводять приклад порівняння зі сухпаєм США, таким, як наш посилений. Якби видання звернулось до нас – ми б із задоволенням надали роз’яснення з усіх питань.
То вже цього року ця популярніша 15 норма буде у військових?
На початку лютого 2025 року вже почали постачання до в/ч перших сухпайків, які закупив ДОТ. Їх проторгували в листопаді, у грудні підписали контракти.
Але річна потреба на 2025 рік розділена на чотири квартали, відповідно, відвантаження за контрактами 2025 року почнеться в кінці березня.
Які там меню будуть?
Там 14 раціонів, вони всі прописані в технічних специфікаціях. На один раціон ідуть сніданок, обід, вечеря — п’ять страв. Сніданок — це різна каша з м’ясом або картопля. Обід — перша страва, друга. Вечеря — каша й окремо а-ля тушкованка, але в реторт-пакеті.
Сухпаї ЗСУ
10 норма паралельно теж буде існувати?
Нам поки що її не довели. Але в будь-який момент це може статися — і ми будемо зобов’язані її проторгувати.
У тому інтерв’ю Альона Жужа казала, що саме сухпаї можуть стати тимчасовим рішенням раціонів для різних релігійних груп і вегетаріанців.
Наразі в цих закупівлях їх немає. Ці 14 раціонів не передбачають халялю, кошеру і вегетаріанського.
Щоб ці раціони з’явилися, має змінитися технічна специфікація. Станом на сьогодні в Міноборони є такий проєкт для додаткових раціонів, крім веганських. Їх будуть закуповувати в межах загальних процедур, але, скоріш за все, ціна буде відрізнятися, як мінімум тому, що готувати кошерну їжу може значно менша кількість виробників, ніж звичайну.
З вегетаріанським раціоном трохи складніше. Бо є 426 постанова, яка прописує добову норму КБЖВ (білки, жири, вуглеводи), і виходить, що там немає заміни м’ясу. Цю постанову треба затверджувати через Кабмін. Для цього треба провести роботу, щоб знайти альтернативу м’ясу; провести дослідження, показати, що продукт, який оберуть, повністю замінює за харчовою цінністю м’ясо; потім внести зміну в постанову — і тоді буде веганський сухпай.
Бо якщо ми сьогодні закупимо їх, до нас у будь-який момент можуть прийти силовики і сказати, чому ви позбавляєте військовослужбовців м’яса, а годуєте їх соєю.
Пропоную завершити, з чого почали — пілотний проєкт. Які часові рамки ви заклали, щоб побачити, чи діє він?
У нас з логістичним оператором підписаний контракт, як і з усіма іншими, на пів року. Перші підсумки ми отримаємо десь у кінці квітня і тоді будемо розуміти, чи тих цілей вдалося досягнути.
Перші результати ми вже бачимо: заходять великі відомі виробники, їм цікаво і зрозуміло. Далі питання логістичних операторів, як це буде працювати, наскільки ефективним буде контроль якості на розподільчих центрах і чи потраплятиме до військових менше неякісної продукції, ніж трапляється за поточної моделі.
Тож на кінець квітня – початок травня маємо ухвалити рішення, як ми рухаємось і що робимо далі.
