Суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко, який був доповідачем у справі про конституційність низки положень антикорупційного законодавства, сьогодні на брифінгу заявив, що рішення суду про скасування низки положень антикорупційного законодавства не загрожує існуванню антикорупційної системи в Україні. Про це повідомляє кореспондент видання “ГОРДОН” .
За словами Сліденка, окремі статті необхідно було привести у відповідність із Конституцією – саме цього вимагають рішення Конституційного Суду України.
“366-ту статтю [про декларування недостовірної інформації] не можна було застосовувати в тому вигляді [у якому вона була], і мої слова підтверджує практика. За 2019 рік було відкрито 410 проваджень по цій статті, закрито одразу майже 360, а інші закрилися по дорозі. Тому що склад злочину, визначений у ній, практично неможливо довести в суді. Якщо зі статті не забрати два слова – навмисне неподання, то в суді її застосувати неможливо”, – підкреслив суддя КСУ.
Сліденко також заявив, що голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков цілеспрямовано невірно витлумачив рішення КС.
“Реєстри закривати не треба було. І перевіряти місцевих депутатів теж можна”, – підкреслив суддя.
“Зміни, зроблені Конституційним Судом, “лікуються” змінами в законодавстві. Це три дні роботи, нічого такого. Те, що зробив пан Новіков із реєстрами, – його вигадки, для того щоб інспірувати ситуацію. Із рішення КСУ це ніяк не виходить. Якщо він не розумів, що робити, мав звернутися до Конституційного Суду для роз’яснення”, – підкреслив суддя.
Він додав, що наразі антикорупційна інфраструктура становить скоріше “потьомкінські села”.
Аналогічну думку сьогодні висловив голова КСУ Олександр Тупицький. “НАЗК була розігнана ситуація про те, що тепер усе стало, вони не можуть робити перевірок, державні службовці не будуть призначатися, усе пропало з боротьбою, – [це] абсолютно [не так], ні. У цій справі дуже великий блок проблемних питань про боротьбу з корупцією, які поставили народні обранці, виділено в окреме провадження. Суд із нього ще рішення не приймав”, – сказав він на брифінгу.
27 жовтня Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”.
Окрім того, унаслідок блокування доступу НАЗК до державних реєстрів Нацагентство не може провести спеціальну перевірку декларацій кандидатів на керівні посади в держорганах, отже, не можуть призначити на їхні посади переможців місцевих виборів, заявили в НАЗК.
Після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у парламенті законопроєкт, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства.
