Суд у справі ексмерки Слов’янська Нелі Штепи, яку обвинувачують у посяганні на територіальну цілісність України і створенні терористичної групи, перенесли на 18 серпня, про це повідомив адвокат Олександр Тананакін, пише “Інтерфакс-Україна” 20 липня.
Призначене на понеділок засідання Орджонікідзевського райсуду Харкова у справі про сепаратизм не відбулося.
“Засідання не відбулося через хворобу Нелі Ігорівни. Вона зараз проходить стаціонарне лікування у Слов’янську”, – сказав Тананакін.
Штепа була меркою Слов’янська у 2010–2014 роках. Її затримали 11 липня 2014 року й оголосили підозру за статтями “посягання на територіальну цілісність України” та “створення терористичної групи чи організації” за дії під час захоплення Слов’янська бойовиками Ігоря Гіркіна (Стрєлкова). Штепа спочатку підтримала сепаратистів, але згодом заявила, що не співпрацювала з ними, а намагалася звільнити заручників, яких утримували в захоплених адмінбудівлях.
20 вересня 2017 року суд Харкова випустив Штепу із СІЗО під цілодобовий домашній арешт у Слов’янську. 21 вересня стало відомо, що на неї наділи електронний браслет.
Із січня 2018 року, після закінчення строку домашнього арешту, на неї не поширюється жоден запобіжний захід.
Справою Штепи займалися Жовтневий, Червонозаводський, Комінтернівський і Ленінський райсуди Харкова. Судді брали самовідводи. 6 березня 2018 року Апеляційний суд Харківської області передав справу Штепи в Орджонікідзевський райсуд Харкова.
Засідання 4 березня 2019 року не відбулося через госпіталізацію Штепи. Потім слухання переносили ще кілька разів – через неявку Штепи або її захисників, а також коли судді йшли у відпустку.
3 липня Штепа не змогла приїхати в суд, оскільки її автомобіль застряг у дорозі через пробиті колеса, писало видання Kharkiv Today.
22 жовтня Орджонікідзевський райсуд Харкова вперше після 16 місяців перерви зміг продовжити підготовче засідання у справі Штепи.
Штепа скаржилася до Європейського суду з прав людини на затягування судового процесу в Україні. Рішення розглядати справу Штепи у пріоритетному порядку ЄСПЛ ухвалив у квітні 2018 року.
Заявниця вимагала €8650 як компенсацію матеріальних збитків, яких вона зазнала у вигляді потенційної втрати заробітної плати, і €30 тис. як компенсацію моральної шкоди. Суд відхилив першу вимогу, але присудив €3,6 тис. як компенсацію моральної шкоди.
