Українці пережили зиму з мінімальними відключеннями енергії, хоча, за всіма прогнозами, вона мала стати найгіршою в історії; утримали анклав у Курській області (щоправда, зараз ситуація там стрімко погіршується); стримали наступ противника під Покровськом і контратакуємо по виступу і з заходу, і з півдня; почали контратаки в Торецьку.
Армія РФ штурмує на «жигулях» упереміш з ослами й «буханками». І коли в Кремлі накопичують на якійсь ділянці батальйонний комплект техніки, це стає подією.
По суті, Україна стабільна й виконала рекомендації Заходу про активну оборону.
І тут приходить нова адміністрація США й озвучує всю ту дивну риторику, яку вони виливали на електорат напередодні виборів.
Трамп каже про Третю світову, що з нею грається Київ, про «найкращого продавця в історії». Рубіо, який малює попелом хрести на лобі, зриває покрови про проксі-війну США й РФ. Келлог розповідає, що їм потрібні добрі стосунки з Москвою.
Президент США Дональд Трамп під час звернення до Конгресу, 4 березня 2025 року.
Покаяння на публіку: до чого закликав Рубіо українців хрестом на лобі?
Надійний план, як швейцарський годинник: щоб Європа переозброювалася й виконувала мирний план Трампа за свої гроші, а той проводив чергове «перезавантаження» з Москвою.
І Путін, звичайно ж, не хотів війни, просто перекинув БДК з Балтики та Північного флоту, накопичив мільйони снарядів і тисячі ракет, довів до піку ФНБ і створив карти «Мир», щоб обійти блокування — це все випадковість, так сталося.
Виникає логічне питання, а якщо Китай, який має третій у світі ядерний арсенал, захоче напасти на Тайвань, з яким у Вашингтона договір про спільну оборону, це не буде гра з Третьою світовою?
І що буде, якщо F-35 Швейцарії перетворяться на нерухому купу металу, якщо чергова адміністрація США щось там вирішить?
Як вирішили розповідати Канаді про мита, скільки має витрачати на оборону Японія та в яких компаній купувати озброєння.
Уже пішли перші ластівки: Данія відмовляється від американських Harpoon і хоче замінити їх на норвезькі ПКР.
Бойовий корабель ВМС США USS Gabrielle Giffords здійснює пуск протикорабельної ракети NSM, яка розроблена і виробляється норвезькою групою Kongsberg.
Загалом, це як з митами 25 % проти Канади, а тоді все повернеться на круги своя — не варто піддаватися на шантаж і заяви, що більше немає карт. Так ніхто переговорів не веде.
Або це урізання командування Європа, виплата неустойок виробникам зброї та боєприпасів для України, максимальний вихід з ЄС і Близького Сходу на користь азійського напрямку.
Нова політика. І тоді хоч одягай костюм, хоч проси пробачення — байдуже, не допоможе.
Вибір дуже простий — треба переорієнтуватися на ЄС і тягти самим. Соло ми, звичайно, не подужаємо проти альянсу Ірану, РФ і Північної Кореї, навіть якщо поставимо кожного українця до верстата.
Бо можна збирати мінометні міни й паяти дрони з китайського конструктора всією країною, але кінетика проти балістики, тисячі ракет проти «шахедів», усі ці програми паліативного ППО, тисячі Humvee, 3 млн снарядів — це серйозно.
Американська пауза. Головні проблеми України без допомоги США
Ми реально розстріляли більшу частину вироблених у світі Javelin, величезну кількість (значно більше ніж половину) високоточних ракет до РСЗВ — хайтек, який швидко не замінити.
Боєць з Javelin
Але здаватися ми точно не можемо. Усе ж таки бачили поза сотню епізодів розстрілів бійців СОУ, масові поховання і клітки з нашийниками, коли звільнили Ізюм?
Саме так усе й буде, якщо впаде фронт, лише у величезних масштабах: фільтрації, страти, депортації, МДБ і підвали з вирваними зубами.
Здаватися — це евакуювати Херсон і Запоріжжя, Краматорськ і Слов’янськ, отримати ще кілька мільйонів внутрішніх переселенців і кілька мільйонів тих, хто залишить країну, обмежити армію до 90 тисяч осіб.
Поки що саме такими є вимоги Кремля, інших не лунало.
Це відкладене самогубство для держави — будь-який плацдарм на Правобережжі, урізання армії, зобов’язання про нейтралітет. Усе це запрошення до третього й наступних раундів, які з великою ймовірністю перетворюють нас на огризок за Дніпром.
Просто тому, що противник переважає в авіації, снарядах, людях і дістає наші заводи півтонними бойовими частинами, — рано чи пізно вони знову відгризуть кілька областей і сядуть у будиночку вічного миру, «гарантій» від тридцятитисячного контингенту на тисячі кілометрів кордону й інших марічкосвітів.
Британські і французькі миротворці та гарантії безпеки
Дональд Трамп тисне руку Володимиру Путіну під час зустрічі в Гельсінкі, 16 липня 2018 року.
Москва вперто твердить про межі чотирьох областей, а Трамп — що Кремль готовий до переговорів (з ним у Трампа все добре), що Україна не повинна отримати перевагу. Не надто багато простору залишають нам на переговорах. І я вперше бачу, щоб ще до їхнього початку американці свідомо послаблювали свої позиції, оголосивши поступки Росії про членство України в НАТО.
Або, наприклад, розповідали, що у Вашингтона з Путіним все ок, план — залишити нам армію з 90 тисяч багнетів, десятка бригад з тилом, коли зараз за сотню бригад повільно відходять під тиском коригованих бомб, північнокорейського експедиційного корпусу й іранських снарядів.
Тому глобально вибору ми не маємо. Потрібно продовжувати боротьбу. Будь-які поступки Путіну — це жителі Мелітополя й Токмака в окопах під Дніпром.
ЄС насправді не так уже й провалили переозброєння. 2022 року Союз витрачав на ці цілі 58 мільярдів євро, а минулого — вже 102 млрд. Це: боєприпаси, техніка, військове обладнання. Rheinmetall наступного року вироблятиме 700 тисяч снарядів — не менше ніж США.
Зліва-направо: виконавчий директор Rheinmetall Армін Паппергер, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час церемонії закладки нового заводу Rheinmetall в Унтерлюссі, 12 лютого 2024 р.
Усі п’ять великих компаній з виготовлення боєприпасів у ЄС завалені замовленням на роки, навіть чехи будують другу лінію, обговорюють у парламенті інвестиції в третю і звітують про готовність випустити 300 тисяч «кабанчиків».
Усього оборонний комплекс ЄС отримав трохи більше ніж 70 тисяч додаткових робочих місць за останні два роки — там працює понад пів мільйона людей. І це до плану «Переозброймо Європу» від Німеччини, де вже прописано 150 млрд євро в меморандумі й заплановано до 800 млрд витрат на оборону.
У сухопутних силах там як мінімум паритет з РФ на основних напрямках, набагато сильніший флот і ВПС — тобто стратегічно це означає блокаду й неможливість великих операцій для того, хто наступає.
Можливо, ПРО у ЄС і не таке, як у США, за кількістю ЗРК, але поза чотири десятки батарей Patriot і SAMP/T проти балістики вони мають. Так, Німеччина віддала чверть вогневих юнітів і 360 ракет нам, але замовляла ще. Крім того, німці для «Небесного щита» купують технології в ізраїльтян, а локалізацію перші економіки планети потягнуть. Існує ринок вторинних ракет у тих-таки країн Затоки, тож не самими США.
Плюс масштабують данську модель в Україні — заводять гроші ЄС для виробництва САУ, далеких дронів, «Нептунів», крилатих ракет. Тих самих «Нептунів» у нас сьогодні більш ніж дивізіон, рано чи пізно ми освоїмо і кілька дивізіонів балістики, і півтори сотні далеких дронів за ніч теж не стеля.
Тому так — французька Thales Group виробляє РЕБ, коаліція дронів на 80 % складається з країн ЄС, норвезькі й німецькі середньої дальності ЗРК масово стоять в Україні на бойовому чергуванні, і в принципі ЄС нам дав більше ППО, ніж США.
Всередині командного пункту системи ППО NASAMS.
У Європи не все добре з ПРО, з літаками ДРЛО, але це питання можна вирішити. На відміну від залишення великих агломерацій та урізання армії, щоб почути Путіна й добитися «вічного миру» років на п’ять.
Старий світовий порядок зруйновано. Нова архітектура Європейської безпеки без України неможлива. Виступ генерала Залужного
Дві найогидніші деспотії планети атакують Україну, перетираючи наші міста на щебінь, а третя постачає їм дальні дрони та снаряди, поки Трамп розповідає, що в нього з Путіним все добре, просто Україна не хоче миритися. Якось не так ми всі уявляли 21 століття, правда?
Глобально Європейський Союз здатен стримати РФ, і йому потрібні наші сухопутні війська й ППО, поки розгорнуть додаткові дивізії, а також наш оборонно-промисловий комплекс опісля. Тому підтримку партнери продовжать і посилюватимуть.
