Дзвінки про мінування і захоплення заручників схожі на вистави, бо справжній терорист діє тихо, заявив у коментарі виданню “ГОРДОН” організатор і колишній керівник управління кримінальної розвідки Головного управління з боротьби з організованою злочинністю МВС України, почесний член International Police Association Валерій Кур.
Він вважає, що причиною терористичної активності у країні є комплекс обставин, серед яких загальна неспокійна ситуація у світі, війна на Донбасі, недопрацювання правоохоронних органів, переділ сфер впливу в Україні, а також діяльність зовнішніх сил.
“Дзвінки про мінування і спроби захоплення заручників схожі на вистави. Справжній терорист діє тихо і професійно. Він нікого не попередить, адже його завдання – завдати шкоди. У нас же 90% дзвінків про замінування мають якийсь намір, і більшість повідомлень надходить із-за меж України. Отже, є ще завдання – дестабілізація і хаос у країні”, – зазначив Кур.
За його словами, у розхитуванні ситуації в Україні можуть бути зацікавлені як зовнішні, так і внутрішні вороги.
“Ніхто не скасовував класичного принципу марксизму-ленінізму: що гірше, то краще. За великі кошти, що надходять іззовні, створюють групи маргіналів. За командою вони розхитують вулицю, влаштовують конфліктні ситуації, бійки. Починають “пробивати” нашу державу, по-перше, щоб подивитися, як суспільство відреагує, а по-друге, щоб маніпулювати. Мені здається, що так хтось намагається чинити тиск на гаранта і на суспільство. Тут сходяться інтереси у зовнішнього ворога і внутрішніх сил, які прагнуть з усього, що відбувається, отримати для себе користь. Навіть якщо в події немає прямої участі агресора, він так чи інакше використовує наші помилки, стан нашого суспільства, підігріває негативні тенденції. Це звичайна стратегія ворогів України. Розповім, що місця позбавлення волі контролюють авторитети, які часто працюють на зовнішніх ворогів, але також і на внутрішніх, які діють в Україні. Отже, вони знають категорію осіб, схильних до насильства, і в потрібний момент можуть допомогти їм, підтримати матеріально або психологічно, ідейно підштовхнути, – розповів співрозмовник.
Він вважає, що злочинів терористичного спрямування не стало набагато більше, просто їх активніше висвітлюють медіа.
“Повірте, захоплювали заручників і раніше. Ми, правоохоронці, стикалися з такими явищами не один раз. Щоправда, зараз журналісти активніше висвітлюють такі події, і складається враження, що їх стало набагато більше. У всіх країнах є певний відсоток психічно надламаних людей із кримінальним минулим. Загальновідомо – в’язниця не виправляє. Дії луцького або полтавського захоплювачів легко передбачити. Але коли немає жодної протидії та профілактики з боку правоохоронних структур держави, активність таких людей може зростати”, – повідомив Кур.
На його думку, нагляд за людьми з кримінальним минулим в Україні має бути посилено.
“У всі часи, навіть коли не було такого потужного фінансового забезпечення правоохоронних служб, як сьогодні, у МВС була служба профілактики. Вона займалася виявленням людей, схильних до агресії, до порушення громадського порядку, і наглядала за ними. Візьмімо луцького і полтавського терористів – вони обидва мали судимості. Отже, мали стати об’єктом уважного спостереження з боку дільничного та інших оперативних служб. Контроль за допомогою агентури і технічних засобів має супроводжувати все життя таких людей. Це прямий обов’язок правоохоронних органів. Причому служба профілактики має працювати настільки ретельно, що ці люди тільки задумали справу, а силовики вже в курсі”, – підкреслив експерт.
Він переконаний, що в багатьох останніх кримінальних подіях є частка провини правоохоронних органів.
“Насамперед МВС. Воно використовує моменти сильної напруги, маніпулює свідомістю суспільства і, де треба, лякає, посилює напругу, а де треба, – знімає. Візьмімо історію в Луцьку. Терорист висунув вимоги настільки неадекватні створеній небезпеці, що потрібна була гра, комбінація. Професійні переговірники могли з цим упоратися. А ми побачили в ролі парламентера одного з найважливіших керівників – першого заступника голови Нацполіції Євгена Коваля. Так, він професіонал, здатний організовувати роботу тисяч підлеглих і забезпечити розкриття сотень таких злочинів. Заради чого він наражав своє життя на небезпеку? Передати два пакунки води і подивитися, що відбувається в автобусі?” – зазначив Кур.
Він акцентував на тому, що під час операції зі звільнення заручників у Луцьку склалася ситуація, коли невиправдано ставили під загрозу життя вищого поліцейського чиновника. Аналогічну помилку допустили і в Полтаві.
“Тепер уявіть, що той неврівноважений чоловік, який захопив автобус, убив великого керівника. Тобто ситуацію створили навмисне і тільки для того, щоб показати суспільству: дивіться, тільки поліція здатна з цим впоратися. Навіщо тоді ми, платники податків, витратили стільки грошей на створення служби переговірників. У підсумку багато людей, які стежили за подіями в Луцьку, сказали: увесь інцидент – інсценування. І дійсно, до поліції залишилося багато запитань. Чому не до СБУ? Та тому, що вони не афішують своєї роботи, у них немає показовості, – вони під камери не лізуть. Значить, робота відбувається. А на виду ті, хто намагається скрізь відзначитися, сфотографуватися, з усього отримати зиск”, – резюмував експерт.
За минулий тиждень в Україні двічі захоплювали заручників.
21 липня в центрі Луцька 44-річний Максим Кривош захопив автобус, в якому перебувало 13 осіб. Увечері терорист здався після того, як президент України Володимир Зеленський виконав одну з його умов. На вимогу Кривоша президент опублікував шестисекундне відео із закликом дивитися фільм “Земляни”. Після виходу заручників на волю глава держави видалив відео і розмістив пост про події в Луцьку. Ніхто із заручників не постраждав.
23 липня у Полтаві відбувся ще одне захоплення заручника під час спецоперації із затримання підозрюваного у викраденні автомобіля 33-річного Романа Скрипника. Зловмисник узяв у заручники співробітника поліції. Під час переговорів начальник департаменту карного розшуку облуправління поліції полковник Віталій Шиян обміняв себе на рядового поліцейського. Терористові надали службовий автомобіль, на якому він попрямував у бік Києва. Потім він відпустив Шияна і сховався в лісі в Решетилівському районі Полтавської області. Станом на 9.00 24 липня Скрипника не затримали. Поліція продовжує розшукові заходи.
Крім того, 21 липня, невідомий повідомив поліцію про замінування двох кіосків біля станції метро “Мінська” в Києві. Пізніше правоохоронці дійсно виявили там вибухівку – її знешкодили. Протягом останніх днів неодноразово повідомляли про замінування різних об’єктів у Києві, зокрема біля станції метро “Мінська”, в Центральному залізничному вокзалі і ТЦ “Метрополіс”.
