Сім’я Деркача здебільшого живе за океаном, що й робить санкції проти нього такими болючими

Чому так тішать санкції США проти [народного депутата Андрія] Деркача і Ко.

Парадокс.

Є люди, які відстоюють європейські цінності в Україні. А є люди, які борються проти.

Другі називають перших “соросятами” і стверджують, що це все агенти впливу і треба все залишити як є, називаючи це “суверенністю”. Проти європейського вибору вся ця зграя Коломойський-Дубінських, Деркач та інші “русскомирцы”.

А парадокс у тому, що люди, які відстоюють європейські цінності в Україні, хочуть, щоб Україна жила, як у Європі. А люди, які виступають за цінності “русского мира”, хочуть, щоб Україна жила, як живе, вони тут заробляли, але самі водночас жили і сім’ї свої селили в Європі.

Ось такий парадокс.

[Бізнесмен Ігор] Коломойський звик жити в Женеві, і тільки інтерес американського правосуддя до його персони змусив його повернутися в Україну. І він тут страждає, змушуючи страждати всю країну.

[Олександр] Дубінський, цей лідер “слуг народу”, виявляється, трохи румун.

Сім’я Деркача здебільшого живе за океаном, що й робить санкції проти нього такими болючими.

Не кажучи вже про те, що найчастіше там живуть діти всіх цих друзів [президента РФ Володимира] Путіна. Як в Україні, так і в Росії, до речі. У підсумку кожен хоче, як у Європі.

Але тільки одні хочуть, щоб в Україні було як у Європі. А другі розуміють, що якщо в Україні буде як у Європі, то в них не буде грошей жити в Європі. Адже там “нав’язують правила”, як каже один відомий ресторатор, пов’язавши своє життя тепер із “майбутнім” Ігоря Коломойського. А правила – це погано.

Парадокс.

І як приємно, що на кожну хитру дупу рано чи пізно знайдеться привіт від американського правосуддя. Тому що хитрі дупи люблять долари. Американську валюту. І вільно можуть почуватися тільки в районі Ростова. Там американські санкції не страшні. Але все інше там украй похмуре. Це їхній особистий парадокс. Хитрих українських дуп, що не дають змінити країну.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *