Згадуємо 17 липня 2014 року і про те, як далі розгорталися події
О 10:00 9 травня в Гаазі стартував суд над підозрюваними в трагедії рейсу МН17. Спочатку було заплановано, що судові слухання триватимуть 25 тижнів.
Вже відомі імена головних підозрюваних в катастрофі. Йдеться про трьох громадян Росії і одного українця – Гіркіна, Пулатова, Дубінського і Харченка. Вони звинувачуються в тому, що грали керівну, організуючу і підтримуючу роль в розгортанні ЗРК “Бук”, з якого 17 червня 2014 року в небі над Донбасом був збитий малайзійський літак.
Кілька днів тому стало відомо, що Європейський суд з прав людини зареєстрував позов Нідерландів проти Росії через катастрофу над Донбасом Boeing-777.
Судові засідання тривають. Тим часом, підійшов час шостої річниці трагедії MH17. Нагадаємо, як все це було. І все ключові дати минулих шести років.
2014 рік
17 липня – день трагедії. Літак Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, на борту якого перебували 298 осіб, збито в небі над Донбасом.
Наступного дня, 18 липня, Служба безпеки України оприлюднила запис телефонних переговорів, в якій бойовики розповідають про збитий літак. Останні зі свого боку звинуватили українську армію.
На той час президент Петро Порошенко заявив, що Збройні сили України не здійснювали жодних дій з ураження цілей у повітрі.
18 липня. Співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій виявили на місці катастрофи 2 чорні скриньки. Їхнє місце перебування не називалося. Бойовики не пускали до місця інциденту українських рятувальників приблизно півтори години, а російських журналістів пустили відразу.
В ніч на 22 липня бойовики “ДНР” передали чорні скриньки експертам з Малайзії.
23 липня. Україна передала Раді безпеки Нідерландів повноваження з технічного розслідування причин катастрофи.
28 липня. Британське МЗС опублікувало заяву під назвою “Російські міфи про МН17”, в якій назвало брехливими всі аргументи РФ у спробах звинуватити Україну в трагедії.
31 липня. На місце аварії після кількох невдалих спроб потрапила перша група міжнародних експертів, до якої входили фахівці з Австралії та Нідерландів. Розпочалася робота з репатріації тіл загиблих.
4 серпня. З міжнародного аеропорту “Харків” до Нідерландів вилетів літак з останками тіл загиблих пасажирів.
9 вересня. Радбез Нідерландів опублікував попередні результати розслідування трагедії. Слідчі заявили, що “Боїнг” було збито ракетою “земля-повітря” у районі, контрольованому бойовиками.
Також було встановлено, що повітряне судно розвалилося на частини у повітрі через вплив ззовні.
Цього самого дня тодішній віце-прем’єр-міністр Володимир Гройсман підкреслив, що Україна не використовувала зброю, з якої міг бути збитий літак.
10 вересня. У Раді національної безпеки і оборони заявили, що Україна перевіряє інформацію про те, що “Боїнг” було збито з “Бука” РФ.
Станом на 18 жовтня в Нідерландах були впізнані останки вже 278 жертв катастрофи.
Німецька розвідка заявила, що “Боїнг” збили бойовики, з чим останні, звичайно ж, не погодилися.
12 грудня. До Нідерландів прибули останні вантажівки з уламками “Боїнга”. Перший конвой з чотирьох вантажівок виїжджав з Харкова 3 грудня.
2015 рік
11 січня. З’явилося розслідування німецьких журналістів, в якому був представлений переконливий ланцюг доказів. Говорилося, що ракета була випущена із зенітно-ракетного комплексу “Бук М1”, ракета якого розірвала літак у небі.
5 березня. Прокуратура Нідерландів завершила етап дослідження, фотографування та документування уламків “Боїнга”. На початку цього місяця до уламків були допущені родичі загиблих і преса.
11 липня. Прем’єр-міністр Малайзії заявив, що розслідування причин катастрофи може продовжитися до кінця року.
17 липня. Верховна Рада закликала Організацію об’єднаних націй і парламенти країн світу створити трибунал для розслідування трагедії.
29 липня. Радбез ООН не зміг ухвалити резолюцію про створення міжнародного трибуналу. Проект резолюції був представлений Малайзією.
13 жовтня. Рада безпеки Нідерландів оприлюднила технічний звіт щодо катастрофи “Боїнга”. Згідно з ним, літак було збито ракетою, випущеною з ЗРК “Бук”, який розташований у східній частині України.
2016 рік
4 березня. Міжнародна незалежна розслідувальна група Bellingcat дійшла висновку, що “Бук”, помічений за кілька годин до падіння повітряного судна, з якого “напевно був збитий MH17”, перебував під контролем бойовиків або Росії.
6 червня. На сайті прокуратури Нідерландів опублікували звіт спільної слідчої групи. Анонсувалося, що остаточні висновки слідчих оприлюднять восени. В документі були розписані напрямки розслідування, над якими на той час працювали фахівці.
28 вересня. Представники Міжнародної слідчої групи заявили, що лайнер був збитий ракетою з комплексу “Бук”, розташованого в районі Первомайського. Повідомлялося, що у слідства є близько 100 прізвищ людей, які можуть бути причетні до транспортування чи використання в Україні саме цієї установки.
У Міністерстві закордонних справ РФ назвали слідство “упередженим і політично мотивованим”.
Того ж дня у Генеральній прокуратурі виключили можливість покладання на Україну відповідальності за катастрофу MH17 в частині незакриття нею повітряного простору.
30 вересня. У Росії відмовилися просити вибачення за катастрофу MH17. Міністр закордонних справ країни Сергій Лавров зазначив, що РФ має намір дочекатися остаточних результатів розслідування, адже воно ще не закінчене.
2017 рік
15 лютого. Bellingcat опублікувала доповідь, присвячену ймовірному організатору перевезення на Донбас комплексу “Бук”, який збив Boeing 777. У звіті стверджується, що цим питанням займався відставний офіцер Головного розвідувального управління РФ Сергій Дубінський (позивний Хмурий).
17 лютого. Людина, яка згадується у Bellingcat “Ідентифікація Хмурого” як ймовірний організатор перевезення на Донбас “Бука”, заперечує свою причетність до трагедії.
15 липня. Україна закликала Радбез ООН виконувати резолюцію про сприяння у справі MH17.
8 грудня. Bellingcat і The Insider розкрили ім’я ключового фігуранта справи. Вони повідомили, що це головний інспектор Центрального військового округу Росії, генерал-полковник Микола Ткачов.
2018 рік
22 березня. Стало відомо, що суд над підозрюваними пройде в Гаазі.
24 травня. Слідчі з Нідерландів підтвердили, що літак збили з російського “Бука”. Спільній слідчій групі вдалося встановити, що установка належала 53-й зенітно-ракетній бригаді з міста Курськ.
25 травня. Нідерланди і Австралія офіційно звинуватили РФ у катастрофі літака рейсу МН17. Країни закликали Росію взяти на себе відповідальність і співпрацювати в розслідуванні.
Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков тоді повідомив, що російський президент поки не мав можливості ознайомитися з висновками, яких дійшли голландські слідчі.
Тим часом у Держдепі заявили, що США підтримують висновки слідства.
6 червня. Уряд Нідерландів зняв з України будь-яку відповідальність за трагедію MH17. Глава МЗС зазначив, що немає підстав для залучення України до відповідальності за катастрофу за незакриття повітряного простору.
16 липня. Міністри закордонних справ країн “Великої сімки” закликали Росію до співпраці зі слідством.
18 липня. ЄС закликав Росію визнати свою відповідальність.
17 вересня. У Міністерстві оборони РФ заявили, що ракета, якою був збитий “Боїнг”, належала Україні. У відомстві стверджували, що відеоматеріали про пересування російського “Бука”, представлені спільною слідчою групою з розслідування катастрофи “Боїнга” в Україні, були сфальсифіковані.
Уряд Нідерландів відреагував на цю заяву, зазначивши, що довіряє результатам розслідування.
23 листопада. Родичі 55 жертв аварії літака рейсу MH17 в Україні подали позов проти Росії до Європейського суду з прав людини.
2019 рік
9 лютого. В МЗС РФ заявили про готовність до переговорів з Нідерландами, проте підкреслили, що Україна повинна понести відповідальність за незакриття свого неба.
19 лютого. Служба безпеки України оголосила в розшук офіцера ГРУ РФ Олега Іваннікова, ключового фігуранта розслідування.
Як з’ясували в Bellingcat, він у 2014 році поїхав на Донбас, де координував дії загонів “ПВК Вагнера”, а також відповідав за взаємодію з ватажками бойовиків “ЛНР”.
4 квітня. Європейський суд з прав людини передав Росії інформацію про те, що до суду звернулися 380 родичів загиблих у катастрофі “Боїнга”.
18 червня. Голландський канал Nieuwsuur опублікував імена чотирьох ймовірних підозрюваних у причетності до катастрофи.
Наступного дня, 19 червня, стало відомо, що прокуратура Нідерландів висуне звинувачення у справі про катастрофу рейсу МН17 щодо Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), Сергія Дубінського, Олега Пулатова і Леоніда Харченка.
19 червня. Звинувачення на адресу росіян у справі MH17 у РФ назвали “голослівними”. У прес-службі МЗС Росії висловили думку, що заяви слідчої групи спрямовані на дискредитацію РФ в очах міжнародної спільноти”.
Bellingcat оновила список бойовиків, відповідальних за катастрофу. Серед нововиявлених осіб – бойовики, які несуть безпосередню відповідальність за неправильне визначення MH17 як цілі, а також за супровід і розгортання ракетної установки “Бук”, яка збила MH17.
Це: Леонід Харченко (Кріт), Олег Пулатов (Гюрза, Халіф), Едуард Гілазєв (Рязань), Олег Шарп (Змій), Сергій Поваляєв (Боцман), Валерій Стельмах (Найманець), Ігор Українець (Мінер) та Олександр Семенов (Санич).
4 липня. Українські силовики в підконтрольному “ДНР” місті Сніжному заарештували колишнього зенітника Володимира Цемаха у зв’язку зі справою про аварію рейсу MH17. Він у 2014 році був командиром ППО угруповання “ДНР” в районі Сніжного – саме тоді, коли там було збито “Боїнг”.
Згодом, 7 вересня 2019 року, у межах обміну полоненими його передали до Росії, попри те, що він і досі має українське громадянство.
Цемах тривалий час перебував у РФ, однак незабаром його без проблем відпустили назад до так званої “ДНР”.
1 жовтня. Влада Нідерландів звернулася до російської прокуратури з проханням посприяти у пошуку Цемаха.
14 листопада. Слідча група оприлюднила розмови бойовиків з російськими чиновниками.
2020 рік
3 лютого. Прокуратура Нідерландів висунула звинувачення чотирьом фігурантам справи.
13 лютого. Нідерланди відхилили запит Москви про передання РФ права судити трьох російських громадян, визначених як підозрюваних у причетності до катастрофи рейсу MH17. Запит було подано у жовтні 2019 року.
РФ не видає своїх громадян, тому жоден з підозрюваних не постане перед судом Нідерландів.
