Чи будуть керівники ФДМ та їхні керівники відповідальними, якщо держпідприємства, якими вони керують, збанкрутують, а заводи – розпиляють на метал?
Цими днями виповнюється місяць, як тимчасовий менеджмент від Фонду держмайна України керує Запорізьким титано-магнієвим комбінатом.
Підіб’ємо перші підсумки.
1. Уперше протягом 10 років роботи комбінату залишається невиплаченою заробітна плата за травень. Не виплачено аванс за червень.
2. Уже є борги з податків. Наприклад, не сплачено податок за землю.
3. Скорочено 600 осіб. Унаслідок невиплати заробітної плати звільнилося ще приблизно 100 осіб. У людей паніка і страх. Трудовий колектив заляканий і продовжує зазнавати психологічного тиску і погроз звільнення.
4. Зруйновано службу продажів. На складі підприємства приблизно 1000 тонн виробленої, але не проданої титанової губки. Губка на складі – це заморожені неробочі активи.
Тут треба пояснити: окрім суто кон’юнктурних причин (ринки падають) і невмілої функції продажів, є одна важлива причина, з якої губка не продається.
Це втрата нинішнім менеджментом довіри в міжнародних покупців губки. “Із кондачка” на титанові ринки не заскакують. Це не ринок зерна чи нафти. Відносини, зв’язки і партнерства тут вибудовують роками.
5. Іноземні компанії категорично бояться давати передоплату за продукцію. Хоча б часткову. Через ризик банкрутства компанії і туманні перспективи ЗТМК. Окрім цього, багато іноземних партнерів ЗТМК не буде підписувати контрактів із людиною, яка перебуває у статусі в.о. Із керівництвом, яке прийшло на комбінаті з порушенням закону, ніхто працювати не хоче.
6. У підприємства немає коштів не тільки на зарплату, але й на ведення звичайної господарської діяльності.
7. Зростання кредиторської заборгованості та боргів загалом призвели до того, що банки повністю відвернулися від підприємства. Малоймовірно, що спроба “нагнути” держбанки для виділення кредитів для ЗТМК виявиться успішною.
Список можна продовжувати.
Такі результати – це заслуга Фонду державного майна України та його керівництва, яке сильно захопилося “спецопераціями” та революціями на підшефних підприємствах, не думаючи про їх наслідки для країни, для влади і для тисяч людей.
Тепер – кілька слів про причини того, чому так сталося.
Фонд держмайна як великий акціонер ТОВ “ЗТМК” просто знехтував пропозиціями міноритарного акціонера спільно розвивати підприємство і пішов на прямий конфлікт.
Чому? Відповідь очевидна. Приватний акціонер, який вклав протягом останніх років багато сил, часу і коштів у роботу комбінату, ніколи б не вдався до знищення підприємства.
Приватному інвестору потрібен ЗТМК, який успішно працює. У чиновників ФДМ, схоже, виникли інші плани.
І останній момент – про відповідальність. Хто відповість за пряму шкоду підприємству?
Парадокс ситуації в тому, що якщо управлінці, призначені ФДМ, завдають шкоди підприємству – вони за свої дії фактично не відповідають.
У цій ситуації страждає держава Україна. Тому що актив знецінюється. Страждає влада. Банкрутство підприємства та звільнення людей б’ють по репутації. Страждають люди. Ситуація на комбінаті додає сивого волосся працівникам і приносить бідність у сім’ї звільнених.
У кращий бік ситуація змінюється тільки в сім’ях чиновників і нового керівництва ЗТМК.
Ця ситуація – вкрай несправедлива.
Ще кілька місяців такого “менеджменту” комбінат просто не переживе.
Джерело: Владимир Сивак / ЗТМК / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
