Служба безпеки України (СБУ) відзначає посилення загрози стійкому і безпечному функціонуванню об’єктів критичної інфраструктури ж / д галузі через неефективну діяльність наглядової ради АТ “Укрзалізниця” (УЗ) з питань організації та контролю за його фінансово-господарською діяльністю.
Про це йдеться в доповідній записці голови СБУ Івана Баканова від 7 квітня 2020 прем’єру-міністру Денису Шмигаль, текст якої має передає агентство Інтерфакс-Україна.
У записці, зокрема, зазначається, що ефективність діяльності наглядової ради УЗ потребує додаткового аналізу, оскільки встановлений ним порядок контролю і регулювання діяльності правління компанії не привели до належного економічного ефекту.
“За висновками фахівців, з 2015 року триває постійне знецінення активів компанії (орієнтовно 13 млрд грн), що, в першу чергу, стало причиною системного невиконання фінпланів, призводить до суттєвого відставання темпів капітальних інвестицій на оновлення основних фондів в порівнянні з їх зносом. Так , згідно з консолідованими звітами про виконання фінансових планів УЗ в 2018-2019 рр., не досягнуті планові показники майже за всіма видами діяльності, через що виконання планів капітальних інвестицій в 2018 році склало 67,5%, а за дев’ять місяців 2019 року – 58,6% “, – говориться в тексті документа.
Крім того, в СБУ повідомляють, що скорочення належного фінансування першочергових потреб УЗ було пов’язано, в тому числі, зі значним збільшенням фонду заробітної плати, який з 2016 року зріс з 22,3 млрд грн до 44 млрд грн (в першу чергу це стосувалося керівників вищої та середньої ланки – спостережної ради, правління, керівників департаментів, регіональних філій). Члени наглядової ради УЗ за період 2018-2019 рр. отримали грошові виплати і премії на суму близько 50 млн грн за нібито “поліпшення фінансово-економічних показників суспільства”.
Разом з цим, наголошується в записці, в лютому 2020 року УЗ оголосила про публічну закупівлю з очікуваною вартістю понад 85 млн грн з покупки консультаційних послуг щодо підвищення операційної ефективності, що дублюється з виконанням безпосередніх функцій і завдань, покладених на главу, членів наглядової ради і членів правління компанії, а також на її профільні департаменти.
“Таким чином, сформований наглядова рада і встановлений ним протягом 2018-2019 рр. Порядок контролю за діяльністю правління товариства не сприяли поліпшенню фінансово-економічного становища АТ” Укрзалізниця “, а тільки загострили існуючі проблеми функціонування суспільства”, – підсумували в СБУ.
У зв’язку з цим глава СБУ вважає за необхідне ініціювати перед Міністерством інфраструктури України розгляд питань щодо вдосконалення нормативно-правових актів, які дозволять посилити контроль держави за прийняття управлінських рішень наглядовою радою, в тому числі в кадровій політиці, керівними органами, консультантами та менеджментом УЗ.
У свою чергу в.о. члена правління “Укрзалізниці”, директор з інфраструктури Роман Веприцький, якого напередодні наглядова рада компанії відсторонив від посади, заявив про неможливість повернення в прибутковість всієї ж / д галузі України при подальшому управлінні УЗ іноземцями, які входять до наглядової ради компанії.
“Працювати на захист інтересів України та досягати цілей для держави і громадян, а також бути ефективним менеджером досить складно, коли в наглядовій раді – п’ять іноземців з семи, а працюють вони на збитковість галузі, і тільки два українця! А важливо, щоб українці були більшістю і, коли вважали за необхідне, прислухалися до порад іноземців. Це важливо для такої стратегічної компанії, як “Укрзалізниця”, для її розвитку “, – написав він у Facebook у вівторок.
Веприцький також написав, що виступає проти рішення наглядової ради про закриття 10 з 22 сортувальних станцій в країні, а також 350 “малодіяльних ж / д станцій”, ініційованих наглядовою радою. На його думку, це вдарить по малому і середньому бізнесу і призведе до закриття підприємств і, відповідно, зменшення податків до місцевих бюджетів.
Крім того, він висловився проти скорочення на 70 тис. Співробітників УЗ в 2020 році, а також приватизації непрофільних активів компанії, таких як лікарні, санаторії, дитячі табори.
